Методологія дослідження проблеми соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства в Україні (ХХ – початок ХХІ ст.)

Abstract

Статтю присвячено методологічній основі дослідження соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства, яка розкрита на філософському, загальнонауковому та конкретнонауковому рівнях. На філософському рівні (загальні принципи пізнання і категоріальний склад науки загалом) – засади діалектики та принципи розвитку, міждисциплінарності, загального зв’язку та детермінізму в єдності з аксіологічним, антропологічним, системним підходами забезпечують можливість визначити філософські засади єдності теорії і практики соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства (ХХ – початок ХХІ ст.). На рівні загальнонаукової методології (ключові теоретичні положення, підходи, що використовуються в більшості наукових дисциплін) – термінологічного (для співвіднесення термінологічного апарату й авторського трактування базових категорій); культурологічного (для дослідження соціальних, педагогічних, психологічних та інших явищ та об’єктів крізь призму феномену культури); соціокультурного (для вивчення соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства в міждисциплінарному просторі); інноваційного (для імплементації досвіду становлення соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства з метою максимального використання позитивних здобутків минулого на сучасному етапі). На рівні конкретнонаукової методології (сукупність парадигм, теорій соціальної педагогіки, підходів, принципів, що реалізуються в науковому дослідженні) – парадигми (особистісна, особистісно-соціальна); теорії (соціалізації (циклічна, соціалізації-ювентизації, факторна)), соціального капіталу, статусно-рольова), підходи (особистісно-соціально-діяльнісний, середовищний, етологічний, біхевіористський, психоаналітичний, материноцентричний, дитиноцентричний, родиноцентричний, історико-педагогічний, наративний, хронологічний та принцип діахронії.Зроблено висновок, що використання вищезазначених методологічних підходів допоможе розглянути на теоретичному та практичному рівні й об’єктивно відтворити та окреслити концептуальні вектори досліджуваної проблеми соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства.