«Перевернута лекція» – інновація у методиці підготовки майбутніх викладачів закладу вищої освіти

Abstract

Статтю присвячено одній із інноваційних технологій, що активно використовується в освітній практиці в закладі вищої освіти (ЗВО) – «перевернутій лекції». На основі аналізу наукової літератури висвітлено сутність концепту «перевернута лекція», окреслено мету, завдання та засоби використання технології у ЗВО. Установлено, що всі підходи до розгортання «перевернутого навчання» (класична, просунута і змішана моделі) базуються на єдиному ключовому принципі: ознайомлення з новим матеріалом відбувається поза аудиторією, тоді як аудиторна робота присвячується практичному застосуванню отриманих знань. Досліджено, що в практиці ЗВО використовують такі типи «перевернутої лекції»: типова, орієнтована на дискусію, сфокусована на демонстрацію, псевдоперевернута, групова, віртуальна, «перевернутий викладач». На основі анкетування (опитувальники «Ефективність традиційної форми навчання» та «Ефективність перевернутої форми навчання» (Google Form)) установлено, що технологія «перевернута лекція» є гнучкою, що дає змогу сформувати динамічне і творче середовище, у якому студенти вчаться критично мислити та спільно розв’язувати поставлені завдання. Зроблено висновок, що «перевернута лекція» є новацією в методиці викладання у ЗВО, оскільки має на меті зміну ролі викладачів на користь більш тісної співпраці, командної роботи та спільного внеску в освітній процес, що спонукає до зсуву пріоритетів від простої подачі навчального матеріалу до роботи над його вдосконаленням.