Академізація народного інструменталізму у творчості Богдана Котюка

Abstract

Академічне мистецтво набуло самостійного значення в результаті диференціації музичного мислення. Академізація в музичному мистецтві має безпосередній зв'язок з інтонуванням музичної думки. Увесь цей процес бере початок лише на досить пізньому етапі розвитку людства, а своїми витоками поринає в музичний фольклор. На шляху до оволодіння найбільш яскравими прийомами формування звукової тканини композитор прецизійно вивчає музичний інструмент (цимбали, флейта Пана, гітара), вникаючи в технологічну сферу появи властивого лише для нього звуку, а також розширює колористичну палітру барв новими, досить неочікуваними прийомами, що рідко використовуються при експлуатації інструменту в традиційному плані. Увесь творчий шлях композитора Богдана Котюка пов'язаний із постійним вивченням музичного інструментарію та прагненням досягнути у власних творах для цих інструментів музичної досконалості на рівні академізму. Цим шляхом Б.Котюк протягом кількох десятків років ішов ґрунтовно досліджуючи фактурно-технічні й виразові можливості фортепіано, як основного інструменту котрим професійно оволодівав із раннього дитинства. Цей процес розбудови різноплановою стилістикою фортепіанної фактури вилився у написання композитором 4-х Концертштюків і низки инших творів для фортепіано-соло. Концентрація інтересу, вивчення і пропаганди композитора-дослідника і педагога-методиста Богдана Котюка в різні роки стосувалася найрізноманітнішого музичного інструментарію: хроматичної сопілки конструкції Дмитра Демінчука, концертних цимбалів системи «Шунда», флейти Пана, бандури з перемикачами конструкції Василя Герасименка, шестиструнної іспанської гітари в класичному акустичному звучанні та в стилістиці фламенко, а також – у джазовій і роковій електронній трансформації. Подальше прагнення композитора до заглиблення в сакральну суть мистецтва та виявлення колористичного багатства найбільшого із усіх музичних інструментів привели Богдана Котюка до поглибленого вивчення церковного трубного органа і створення для нього різних за розміром та емоційним наповненням творів – як сольних, так і в ансамблі з іншими музичними інструментами.