Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/18922
Title: | Академізація народного інструменталізму у творчості Богдана Котюка |
Authors: | Гулянич, Юрій Миколайович |
Keywords: | академізація мистецтво музичні інструменти цимбали флейта Пана (най) гітара Богдан Котюк |
Issue Date: | 2022 |
Citation: | Гулянич Ю. Академізація народного інструменталізму у творчості Б. Котюка. Науковий журнал «FineArtandCultureStudies» Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 1. С. 43–48. |
Abstract: | Академічне мистецтво набуло самостійного значення в результаті диференціації музичного мислення. Академізація в музичному мистецтві має безпосередній зв'язок з інтонуванням музичної думки. Увесь цей процес бере початок лише на досить пізньому етапі розвитку людства, а своїми витоками поринає в музичний фольклор. На шляху до оволодіння найбільш яскравими прийомами формування звукової тканини композитор прецизійно вивчає музичний інструмент (цимбали, флейта Пана, гітара), вникаючи в технологічну сферу появи властивого лише для нього звуку, а також розширює колористичну палітру барв новими, досить неочікуваними прийомами, що рідко використовуються при експлуатації інструменту в традиційному плані. Увесь творчий шлях композитора Богдана Котюка пов'язаний із постійним вивченням музичного інструментарію та прагненням досягнути у власних творах для цих інструментів музичної досконалості на рівні академізму. Цим шляхом Б.Котюк протягом кількох десятків років ішов ґрунтовно досліджуючи фактурно-технічні й виразові можливості фортепіано, як основного інструменту котрим професійно оволодівав із раннього дитинства. Цей процес розбудови різноплановою стилістикою фортепіанної фактури вилився у написання композитором 4-х Концертштюків і низки инших творів для фортепіано-соло. Концентрація інтересу, вивчення і пропаганди композитора-дослідника і педагога-методиста Богдана Котюка в різні роки стосувалася найрізноманітнішого музичного інструментарію: хроматичної сопілки конструкції Дмитра Демінчука, концертних цимбалів системи «Шунда», флейти Пана, бандури з перемикачами конструкції Василя Герасименка, шестиструнної іспанської гітари в класичному акустичному звучанні та в стилістиці фламенко, а також – у джазовій і роковій електронній трансформації. Подальше прагнення композитора до заглиблення в сакральну суть мистецтва та виявлення колористичного багатства найбільшого із усіх музичних інструментів привели Богдана Котюка до поглибленого вивчення церковного трубного органа і створення для нього різних за розміром та емоційним наповненням творів – як сольних, так і в ансамблі з іншими музичними інструментами. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/18922 |
Appears in Collections: | Статті та тези (ННІМ) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
478-Текст статті-894-1-10-20220422.pdf | 255.12 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.