Адаптація молодого спеціаліста до професійної педагогічної діяльності

Abstract

У статті зосереджено увагу на засоби адаптації молодого спеціаліста до педагогічної професійної діяльності. Зазначено, що справжнє становлення вчителя відбувається з початком професійної діяльності. Закцентовано на важливому значенні взаємовідвідування для підвищення майстерності педагога. Наголошено, що метою колективних форм методичної роботи є підвищення майстерності всіх учителів у процесі цілеспрямовано спланованих і реалізованих заходів, найпоширенішими колективними формами методичної роботи в закладі загальної середньої освіти є відкриті уроки. Зауважено, що предметні методичні об’єднання вчителів як центри методичної роботи несуть надважливу функцію адаптації молодих спеціалістів. Виокремлено чотири компоненти власного «Я» та конкретні етапи становлення професійної компетентності педагога. Підкреслено, що ефективною формою самовдосконалення є уявне входження в роль досвідченого колеги. Утім, використання досвіду інших несе загрозу гальмування власних ініціатив, творчості. Тому необхідно проводити діагностику роботи молодого вчителя; сприяти вивченню нормативно-правових документів про освіту; удосконалювати навчально-методичні підготовки сучасного педагога; сприяти оволодінню інноваційними технологіями, передовими методиками навчання і виховання; заохочувати до вивчення та застосування передового досвіду в педагогіці. Виокремлено рівні методичної роботи з молодим педагогом. Зазначено, що задля поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає вчителя до підвищення кваліфікації, сприяє взаємному збагаченню педагогічного колективу педагогічним досвідом, дає змогу молодим педагогам вчитися педагогічній майстерності в досвідчених колег, забезпечує в педагогічному колективі прагнення до пошуку нових форм і методів роботи.