Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/18853
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorБанах, Сергій Володимирович-
dc.date.accessioned2024-02-21T07:29:10Z-
dc.date.available2024-02-21T07:29:10Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationБанах С. В. Досвід Франції щодо правового регулювання державно-приватного партнерства як основа для покращення українського законодавства // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства. - Івано-Франківськ. - 2023. - № 63. - С.4.40-4.50.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/18853-
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню існуючої в Україні проблеми інституційного функціонування державно-приватного партнерства, відсутності ДПП механізмів із квазі-приватними суб’єктами, такими як співтовариства змішаної економіки (SEM) або квазі-публічні підприємства (SAEMES) та відсутності єдиного органу у сфері ДПП.Для підтвердження існування проблематики у сфері низької популярності механізму ДПП автор наводить статистику щорічної реалізації проєктів в Україні та інших державах, таких як Велика Британія та Франція. Наводячи дані цифри, автор згадує про проблематику невизначеності українського підходу щодо слідування досвіду англосаксонської чи романо-германської правової системи.Окрім цього, у статті наголошено на відсутності врегульованого механізму забезпечення ДПП проєктів урядовими гарантіями та відсутності можливості відшкодування інвестицій приватного партнера при зміні договору за ініціативою державного партнера.Автор пропонує застосувати досвід Франції та впровадити механізми державно-приватного партнерства із квазі-публічними підприємствами на прикладі облаштування інфраструктури у Парижі для налагодження системи паркування. Також автор бере за основу досвід у Каннах, де ДПП із квазі-публічними суб’єктами було застосовано для покращення роботи музею. При цьому, наголошується, що варто і врахувати уроки, які засвоїла Франція при впровадженні ДПП із квазі-публічними суб’єктами, такі як необхідність посилення кадрів, які спеціалізуються на контрактних ДПП зобов’язаннях, необхідність визначення нової моделі підходу до платежів приватному партнеру – а саме, регулярного надання платежів та субсидій приватному партнеру.Відсутність урядових гарантій для забезпечення ширшої реалізації проєктів у сфері державно-приватного партнерства також пропонується для вирішення шляхом ухвалення додаткових підзаконних актів. Окрему увагу звернено авто-ром на існування у Франції сервісного органу у ДПП сфері – MAPPP. Автор наголошує, що попри те, що даний орган має численні функції у Франції, в Україні такий орган міг би стати єдиним «сервісним» ДПП органом.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherПрикарпатський національний університет імені Василя Стефаникаuk_UA
dc.subjectдержавно-приватне партнерствоuk_UA
dc.subjectінституційне забезпеченняuk_UA
dc.subjectурядові гарантіїuk_UA
dc.subjectквазі-приватні суб’єктиuk_UA
dc.titleДосвід Франції щодо правового регулювання державно-приватного партнерства як основа для покращення українського законодавстваuk_UA
dc.title.alternativeThe experience of France regarding legal regulation of public-private partnership as a basis for the improvement of ukrainian legislationuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:№ 63

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
7434-Article Text-22490-1-10-20240119.pdf327.85 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.