Розгляд сімейних справ за правилами спрощеного позовного провадження: огляд судової практики та тенденції змін

Abstract

Стаття присвячена особливостям реалізації права на звернення до суду за захистом сімейних прав та інтересів кожного учасника сімейних відносин. Національне процесуальне законодавство визначає, що право на судовий захист сімейних прав реалізується шляхом звернення до суду та здійснення правосуддя за правилами цивільного судочинства в позовному провадженні (загальному або спрощеному позовному провадженні), в наказному та окремому провадженнях. Водночас автори звертають увагу на законодавчу можливість вирішення однотипних сімейних спорів як в порядку позовного, так і в наказному провадженні. Законодавці країн ЄС регулюють питання розгляду сімейних спорів у цивільному судочинстві різними способами: з можливістю застосування спрощеного порядку; створення спеціалізованих судів, які розглядають сімейні спори; розгляд сімейних спорів тільки в загальному порядку. Зокрема, визначено законодавцем класифікацію справ щодо стягнення аліментів, їх збільшення, оплати додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів, зміни способу сплати аліментів. її стягнення, якщо такі вимоги не стосуються встановлення чи оспорювання батьківства, є неоднозначним. (декретні) до категорії малозначних. Адже такі спори мають велике значення як для сторін (які намагаються захистити особисті права, пов’язані з батьківством/материнством), так і для суду (для якого кожна справа є унікальною та потребує ретельного дослідження). Саме на суд покладено обов’язок визначення порядку розгляду сімейних спорів, який активно застосовує дискреційні повноваження в рамках спрощеного судочинства, незважаючи на прохання сторін та їх бажання використовувати якомога більше засобів захисту. можливо. Швидке вирішення сімейних спорів судом часто є необхідним для ефективного забезпечення прав і свобод учасників сімейних відносин. Проте необхідно гарантувати реальне дотримання основних засад судочинства для вирішення відповідних спорів та мінімізувати наявність оціночних категорій у Цивільному процесуальному кодексі України щодо розгляду сімейних справ.