Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/18662
Назва: Дослідження електрохімічної корозії міді та алюмінію під час нагрівання від 20oC до 180oC
Інші назви: Copper and Aluminium Electrochemical Corrosion Investigation during Electrolysis and Heating from 20oC to 180oC
Автори: Ярмоленко, Михайло Вікторович
Могілей, Сергій Олександрович
Ключові слова: електроліз
алюміній
електрокоагуляція
металеві покриття
електрохімічна корозія
математичне моделювання
Дата публікації: 2023
Видавництво: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Ярмоленко М. В. Дослідження електрохімічної корозії міді та алюмінію під час нагрівання від 20oC до 180oC / М. В. Ярмоленко, С. O. Могілей // Фізика і хімія твердого тіла. - 2023. - Т. 24. - № 4. - С. 765-773.
Короткий огляд (реферат): Наші дослідження показують, що електрохімічна корозія міді відбувається швидше, ніж електрохімічна корозія алюмінію при температурах, нижчих 180°C та густині електричного струму 3,000 A/m2 (або 30 A/дм2=3 мA/мм2). Ми отримали: алюмінієві аноди (циліндричні або сферичні) розчиняються в концентрованому розчині NaCl під час електролізу швидше з підвищенням температури, а мідні аноди (циліндричні або сферичні) розчиняються повільніше з підвищенням температури від кімнатної до 180°C. Величина електричного струму також зростає з підвищенням температури. Дійсно, такий результат є неочікуваним. Загальна кількість йонів H+ і Cl- зменшується під час електролізу при всіх температурах, оскільки гази H2 і Cl2 утворюються поблизу електродів. Це зменшує величину електричного струму на 1.3%. Загальна кількість іонів Cu+ і Cu2+ також зменшується з підвищенням температури. Ми припускаємо, що для збільшення значення електричного струму має бути тільки одна причина: середній заряд іонів міді збільшується від +1 при кімнатній температурі до +1,5 при 100°C і до +2 при 180°C, а заряд йонів алюмінію залишається незмінним +3. Для аналізу пропонується відповідна математична модель, а також використовуються літературні експериментальні дані.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/18662
Розташовується у зібраннях:Т. 24, № 4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
6523-Текст статті-22276-1-10-20231227.pdf1.02 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.