Біоекологічні засади стійкості ялиці білої в Європі

Abstract

Стійкість ялиці доцільно шукати як в екологічних особливостях, так і в генетиці. Існують чіткі відмінності між особинами щодо захворювань. Ялиці, які походили з Калабрії (південної Італії) та південної Югославії (Македонії) характеризувались як здорові дерева з густоохвоєними кронами. У той час як ялиці з центрального та західного ареалу поширення (колишня ЧССР, ФРІІ, Швейцарія, північна Італія, Австрія, Франція) виявились нестійкими. Проміжне місце займала географічна популяція ялиці білої, яка походила з Північних Карпат Румунії. Географічне поширення її відмирання добре узгоджується з районом, де вона не мас варіабельних ознак і характеризується незначною екологічною амплітудою.