Формування навичок вокально-слухового самоконтролю у майбутнього вчителя музики в класі постановки голосу

Abstract

У дослідженні проаналізовано та узагальнено педагогічні умови, що сприяють підвищенню рівня професійної вокальної підготовки студентів музично-педагогічних факультетів. Зосереджується увага на теоретичному обґрунтуванні педагогічної діяльності, спрямованої на формування навичок вокально-слухового самоконтролю майбутніх вчителів музичного мистецтва у класі постановки голосу. Зазначається, що виробленню та удосконаленню у студента необхідних вмінь вокально-слухового самоконтролю допомагає система методів індивідуального підбору вокальних вправ і музичних творів, форми роботи, які активізують розвиток співацького слуху (спів без музичного супроводу, оцінка студентами один одного за заздалегідь наміченим планом та ін.), а також педагогічні прийоми, спрямовані на виявлення музикальності, як фактора, що підвищує рівень виконавської культури. Процес формування навичок вокально-слухового самоконтролю студентів у класі постановки голосу визначається педагогічними умовами (індивідуальний підхід до кожного студента, робота з найбільш важкими для студента вокальними відчуттями - м'язовими і вібраційними, опора на музикальність як фактор, що підвищує інтерес до розвитку свого голосу та ін.), що є основою успішного вокального навчання. Встановлено, що комплексний контроль основних співочих відчуттів (слухових, м'язових, вібраційних і емоційних) забезпечує повноцінне формування вмінь вокально-слухового самоконтролю у студентів музично-педагогічного спрямування. А музикальність, як професійна якість, спонукає до вибору продуманих та правельних дій самоконтролю під час співу, сприяє вихованню емоційної чуйності на музику, допомагає у подоланні технічних і виконавських труднощів, а також підвищує пізнавальну активність студентів у процесі вокальних занять. Доведено, що вокально-слуховий самоконтроль позитивно впливає на розвиток таких якостей, як здатність творчо вирішувати співочі завдання, формувати якості педагога-дослідника, дозволяє активізувати самостійність студентів у навчанні, подальшій самоосвіті та самовихованні