Від самоосвіти до зрілості у світлі теоретичного підходу Здзіслава Хлевінського

Abstract

Ця стаття має на меті відповісти на дослідницьке питання: Як виховувати себе до зрілості у світлі теоретичного підходу Здзіслава Хлевінського (Zdzisławа Chlewińskiego)? Хлевінський розробив теорію зрілої особистості, виділивши три складові: достовірне розуміння себе (автентичність), автономію та персоналістичне ставлення до інших людей. У цій статті самовиховання на шляху до зрілості розглядається як розвиток якостей, перелічених Хлевінським, завдяки чому людина стає все більш автентичною та автономною, а також все більш людяною у ставленні до інших. Використовуючи метод аналізу тексту Хлевінського, було визначено такі напрями (завдання) самовиховання на шляху до зрілості (1) з позиції чесного розуміння себе (автентичності): дистанціювання від надмірного, негнучкого використання захисних механізмів, які призводять до формування викривленого образу «Я» та програвання неточних ролей; достовірна відповідь на питання про найважливіші життєві цінності; формування ставлення вдячності; (2) з огляду автономії: формування просоціальних та альтруїстичних життєвих планів; розвиток міцної сили волі та впевненості в собі; (3) з позиції персоналістичного ставлення до інших людей: побудова емпатійних та дружніх відносин, дистанціювання від маніпулятивної поведінки (у тому числі підлабузництва). Для ілюстрації самовиховання у вищезгаданих сферах були наведені окремі аспекти біографій справді зрілих особистостей, видатних польських діячів, які представляють різні стилі життя: Кароля Войтили, майбутнього Папи Римського Івана Павла ІІ; генерала Філдорфа «Нуль» – героя Другої світової війни; Ванди Полтавської – доктора психіатрії, якій у 2023 році – коли писалася ця стаття – виповнилося 102 роки. Їхні біографії є натхненням для самоосвіти у зрілому віці. На основі проведеного аналізу було зроблено висновок, що теорія Здзіслава Хлевінського може слугувати джерелом орієнтирів для подальшого аналізу біографій по-справжньому відомих особистостей.