Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/17182
Title: Вплив фітнес-занять на психо-емоційний стан чоловіків похилого віку
Other Titles: THE INFLUENCE OF FITNESS CLASSES ON THE PSYCHO-EMOTIONAL STATE OF ELDERLY MEN
Authors: Гакман, Анна Вікторівна
Keywords: похилий вік
оздоровчо-рекреаційна рухова активність
фітнес
Issue Date: 2023
Publisher: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Citation: Гакман А. В. Вплив фітнес-занять на психо-емоційний стан чоловіків похилого віку // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. – 2023. – Вип. 39. – C. 32–36.
Abstract: Мета дослідження полягає у визначенні впливу оздоровчих занять на психо-емоційний стан чоловіків похилого віку в умовах фітнес клубу. Методи і організація дослідження. Задля вирішення поставлених у роботі завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих методів та методик, які застосовувалися на теоретичному та емпіричниму рівнях: теоретичні, педагогічні (педагогічні спостереження, педагогічні експерименти), соціологічні (бесіди, інтерв’ювання, анкетування), психодіагностичні та математичної статистики. Дослідження реалізовувалося на базі фітнес-клубу “FizCultura”, впродовж шести місяців. У дослідженні брали участь 48 чоловіків 60-6 років. Середній паспортний вік становив 62,7 роки. Оцінюючи оздоровчий ефект від фітнес занять, ми робили акцент на такі найважливіші показники, як показники рухової активності, динаміка показників якості життя, задоволеності життям, соціально-психологічної адаптації. Результати. У результаті педагогічного впливу під час фітнес занять у чоловіків 60-65 років покращилися показники задоволеності життям, психолого-соціальної адаптації та рівень самопочуття, активності, настрою. Висновки. Перевірка дієвості авторської технології у фітнес-клубах показала, що суттєвими змінами характеризується позитивний вплив на показники осіб похилого віку в індексі задоволення. На початку дослідження зафіксовано 9,6 % чоловіків із високим рівнем ІЗЖ, проте наприкінці виявлено 28,6 % чоловіків (р=0,05). Ще одним позитивним критерієм технології виступила соціально-психологічна адаптація. Наприкінці дослідження зафіксовано високу оцінку показника адаптації (79,4 ± 0,3 бали) (р=0,05). Також із збільшенням рухового режиму в досліджуваних покращилися показники підвищення якості життя, розумової та фізичної працездатності, зменшилися темпи старіння, покращилися когнітивні функції, психоемоційного стану.
URI: http://hdl.handle.net/123456789/17182
Appears in Collections:№ 39

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Гакман Анна С.32-36.pdf181.12 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.