Порушення біблійного декалогу героями новел Василя Стефаника

Abstract

Відповідно до мети у статті проаналізовано окремі твори Василя Стефаника через призму християнської моралі (десять Божих заповідей); досліджено невідповідність між уявленнями персонажів, які люблять Бога, живуть під його захистом, і їхніми вчинками, що суперечать Господнім настановам; наведено паралелі між окремими епізодами з життєпису майстра експресіоністичної новели і трагічними людськими долями на сторінках його психологічних зарисовок; на прикладі цитат із Стефаникових творів акцентовано увагу на проблемі недотримання біблійного Декалогу героями новел; систематизовано твори за гріхопадіннями та проступками покутських селян; показано трагедію людей, які перебувають на межі; окреслено причини спотворення людської свідомості, які призводять до гріха.

Стаття побудована на своєрідній паралелі: біблійні істини, отримані Мойсеєм на горі Синай, – доведені до відчаю, безнадії, часто суїциду та злочину, знедолені, голодні жителі покутського села, описані справжнім знавцем людської психології, співцем болю і правди Василем Стефаником.

Матеріалом для аналізу стала збірка-підсумок першого періоду творчості В.Стефаника – книжка вибраних творів «Моє слово», до якої ввійшли новели з попередніх збірок: "Синя книжечка", "Камінний хрест" та дві нові новели "Моє слово" і "Суд".