Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/16396
Назва: | Кваліфікація умисних вбивств у конкуренції норм кримінального права |
Автори: | Ломага, Юрій Томашович |
Ключові слова: | вбивство спеціальна норма кваліфікація частина та ціле сукупність кримінальних правопорушень |
Дата публікації: | 2022 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Ломага Ю. Т. Кваліфікація умисних вбивств у конкуренції норм кримінального права / Ю. Т. Ломага // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства. - 2022. - № 60. - С. 28-40. |
Короткий огляд (реферат): | Враховуючи асоціативність відповідної системи норм, видається, що характер зв’язків між цими нормами може спричинити у разі вчинення відповідного кримінального правопорушення таку нетипову ситуацію правозастосування, як конкуренція кримінально-правових норм. . Екстраполюючи здобутки кримінально-правової доктрини на потреби нашого дослідження, незважаючи на деякі розбіжності в наведених визначеннях, конкуренція кримінально-правових норм у кваліфікації умисних вбивств має місце, коли: 1) особа вчинила умисне вбивство одного потерпілого, тобто одне вбивство; 2) за ознаками фактичного складу вчиненого діяння поведінка винного підпадає під ознаки кількох, двох і більше складів вбивства, передбачених кількома кримінально-правовими нормами; 3) ці норми перебувають у такому логіко-правовому взаємозв'язку, який виключає їх одночасне застосування до конкретного випадку і зумовлює необхідність застосування лише однієї з них. У доктрині кримінального права залежно від характеру співвідношення норм виділяють три основні види конкуренції кримінально-правових норм: 1) загальні та спеціальні норми; 2) частина і ціле; 3) кілька спеціальних норм між собою. Вирішення ситуацій конкуренції кримінально-правових норм при кваліфікації умисного вбивства, незалежно від виду такої конкуренції, тягне за собою застосування лише однієї статті Особливої частини КК України, оскільки вчинено лише одне кримінальне правопорушення. При кваліфікації умисного вбивства правоохоронний орган може зіткнутися з типовими видами конкуренції кримінально-правових норм: загальні та спеціальні норми, частина і ціле; кількох спеціальних норм між собою, а також зі складними ситуаціями, які зумовлені особливостями побудови диспозиції кримінально-правових норм. У будь-якому випадку слід підкреслити, що ідеальної сукупності кримінальних правопорушень, передбачених конкуруючими нормами кримінального права, бути не може. Тому практику судів, які допускають таке поєднання, слід визнати необґрунтованою та не застосовувати до кримінально-правової оцінки умисних посягань на життя іншої особи. слід підкреслити, що не може бути ідеальної сукупності кримінальних правопорушень, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами. Тому практику судів, які допускають таке поєднання, слід визнати необґрунтованою та не застосовувати до кримінально-правової оцінки умисних посягань на життя іншої особи. слід підкреслити, що не може бути ідеальної сукупності кримінальних правопорушень, передбачених конкоруючими кримінально-правовими нормами. Тому практику судів, які допускають таке поєднання, слід визнати необґрунтованою та не застосовувати до кримінально-правової оцінки умисних посягань на життя іншої особи. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/16396 |
Розташовується у зібраннях: | № 60 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
6419-Article Text-18956-1-10-20230125.pdf | 317.11 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.