Психологічні особливості субʼєктивного благополуччя особистості: матримоніальний вимір

Abstract

Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити психологічні особливості субʼєктивного благополуччя особистості у матримоніальному вимірі (в умовах сімʼї). Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіди, анкетування, стандартизовані та проєктивні методики психодіагностики, за допомогою яких було розкрито специфіку стосунків і умов взаємодії у шлюбі, ступень задоволеності шлюбом, особливості самореалізації особистості в сім’ї (на операціональному рівні, рівні цінностей і рольових установок), соціально-психологічної адаптованості та узгодженості сімейних цінностей і рольових очікувань у шлюбі, зокрема з застосуванням шкал суб’єктивного благополуччя, соціальної бажаності, афективного балансу, міжособистісного сімейного конфлікту. Результати. Визначено зміст, структурні складові (когнітивно-оцінну, мотиваційно-ціннісну, емоційно-поведінкову) та функції (регулятивну, прогностичну, розвивальну) суб’єктивного благополуччя особистості в шлюбі. Виокремлено соціальнопсихологічні чинники суб’єктивного благополуччя особистості в шлюбі: соціально-психологічна адаптованість та толерантність; ціннісно-орієнтаційна єдність із партнером в сумісності та благополуччі шлюбних стосунків; задоволеність шлюбом; узгодженість ступеня значущості сімейних цінностей в емоційній, інтимно-сексуальній, господарсько-побутовій, батьківсько-виховній сферах, сферах особистісної ідентифікації та соціальної активності; можливість саморозвитку, самовдосконалення та особистих досягнень в поєднанні з домінуванням сімейних цінностей; визначеність і несуперечливість рольових очікувань та рольових домагань, збіг уявлень про рольову поведінку; низький рівень конфліктності в сімейній взаємодії (подружня підтримка, емоційний комфорт, культура спілкування) за виокремленими показниками його структурних складових. Розроблено інтегровану програму соціально-психологічної підтримки суб’єктивного благополуччя особистості в шлюбі, ефективність реалізації якої забезпечено принципами її побудови й функціонування та системністю застосування визначених соціально-психологічних чинників.