Багатомовний міждержавний договір як предмет тлумачення в міжнародному праві

Abstract

У статті здійснено аналіз багатомовного міждержавного договору, визначено предмет його тлумачення та здійснено розмежування між варіантами і версіями, які слід відрізняти від автентичного тексту договору. Здійснення міжнародного договору безпосередньо пов’язане з його тлумаченням. Без правильного тлумачення міжнародного договору неможливе правильне його здійснення. Завдання тлумачення міжнародного договору полягає у з’ясуванні того, про що домовились сторони в момент укладення договору, та у з’ясуванні узгодженої волі сторін, втіленої в постановах договору. Тлумачення міжнародного договору – це з’ясування і роз’яснення справжньої суті договору (його зміст) з метою максимально правильного його застосування, а відтак і здійснення. Тлумачення договорів потрібно здійснювати насамперед відповідно до основних принципів міжнародного права. Тлумачення мусить бути добросовісним, чесним, мати здоровий глузд. Головним об’єктом тлумачення є текст договору, включаючи всі його частини, тобто преамбулу, додатки, а також будь-яку угоду, що стосується договору, якої було досягнуто між усіма учасниками у зв’язку з укладенням договору. Багатосторонні договори мають тексти кількома мовами. Своєрідним відображенням універсальності цих договорів є застосування для укладання їхніх текстів мов, прийнятих у практиці Генеральної Асамблеї ООН, які використовує значна кількість населення земної кулі в країнах, що належать до різних соціально-економічних систем і мають різні системи права. Багатомовна форма міжнародного договору створює певні переваги для сторін, які одержують тексти своїми національними мовами, що створює сприятливі умови для застосування і тлумачення договору. На основі проведеного дослідження зроблено висновки щодо вирішення проблем реалізації міжнародного багатомовного договору.