Формування засад утвердження української національної ідентичності в молодших школярів

Abstract

Російський напад на Україну створив безпосередню та зростаючу загрозу життю й добробуту 7,5 млн українських дітей. Унаслідок військових дій 3 млн дітей в Україні та понад 2,2 млн дітей у країнах, котрі приймають біженців з неї, потребують невідкладної гуманітарної допомоги. Внутрішнє й зовнішнє (за межі України) переміщення торкнулося кожних двох дітей із трьох. Особливо актуальним сьогодні постає завдання надання відповідного статусу дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій. Це, зокрема діти, які отримали поранення, контузію, каліцтво, зазнали фізичного, сексуального, психологічного насильства, були викрадені, або незаконно вивезені за межі України, або незаконно утримувалися в полоні. Сьогодні в жорстких реаліях воєнного стану в Україні перед освітянами стоїть важливе завдання – об’єднання зусиль педагогічної та громадської спільнот на засадах взаєморозуміння, співробітництва щодо захисту прав та свобод, оволодіння дітьми універсальними цінностями та моделями поведінки, які необхідні саме в цей час. За умов російсько-української війни шлях до свободи і незалежності України лежить через формування оборонної свідомості суспільства, виховання юного покоління на основі цінностей україноцентризму, історичної правди і національної гідності. Особливо актуальною постає проблема утвердження української національної ідентичності і духовної безпеки нації. Адже на розвитку національної культури негативно позначились тривалий етап бездержавності, заборон, репресії, негативна міфологізація образу українця, переписування історії та применшення ролі українців у житті тих країн та імперій, до складу яких вони входили. Виховання має здійснюватися в контексті нових викликів на основі історичних досягнень та моральних цінностей, випрацюваних українським народом упродовж сторіч та нинішніх реалій. Авторка частково обґрунтувала педагогічні умови утвердження в молодших школярів основ національної ідентичності, зокрема через формування національної позитивної Я-концепції дитини (образ Я-українця). Визначено напрями посилення виховного потенціалу позакласної діяльності через створення і використання особистісно орієнтованої методики формування в дітей усіх компонентів національно-культурної ідентичності.