Cвітова література кінця ХХ – початку ХХІ сторіччя як чинник формування історичної пам’яті майбутніх учителів

Abstract

Зазначено, що художня література в силу різних причин втрачає свою виховну роль з-поміж майбутніх учителів, а певний виховний потенціал сучасної зарубіжної літератури практично невідомий студентству. Доведено, що ефективним засобом виховання духовності, національно-патріотичних почуттів, історичної пам’яті в майбутніх учителів може стати сучасна зарубіжна література, у якій актуалізовано українську проблематику. Зацікавлення зарубіжних авторів Україною, її історичним минулим, порушення важливих проблем національної ідентичності, історичної пам’яті українців є стимулом для студентів ознайомитися із цими творами, глибоко прочитати їх. Об’єктом вивчення може стати роман “Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього” письменниці-нобеліантки Світлани Алексієвич, що має українське коріння, а також Таїси Бондар (роман "В ім’я Отця і Сина"), Івана Шамякіна (роман "Зла зірка"), американської письменниці Айрін Забитко (“Невмите небо”), що репрезентує діаспорну літературу, роман ірландського письменника Дарра МакКеона «Все тверде розчиняється в повітрі», твір французького ілюстратора Емманюеля Лепажа "Одна весна в Чорнобилі", публіцистика американсько-англійського науковця Сергія Плохія (“Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи”) та ін. Цих авторів тематично об’єднує аварія на Чорнобильській АЕС, яку вони зображають як катастрофу, що має світовий масштаб, як національну трагедію українців, величезну психологічну травму для людей. Письменники підкреслюють: вибух на ЧАЕС трапився не лише через нехтування правилами безпеки й проблемами з конструкцією реактора, помилки персоналу, а й великою мірою через тодішню суспільно-політичну систему, авторитарний режим. Сьогодні, як ніколи, ці проблеми актуальні, насамперед з огляду на події, які відбувалися на Чорнобильській АЕС унаслідок вторгнення туди російських військ, є велика загроза повторення цієї катастрофи. Тому художні, мистецькі та публіцистичні твори «чорнобильського дискурсу» повинні бути уважно й по-новому прочитані сучасним читачем, щоб не допустити повторення чорнобильського лиха. Ці уроки Чорнобиля не можна забувати й у жодному випадку не допустити до таких подій сьогодні. Така проблематика чи не найбільше здатна формувати національну пам’ять юнацтва, формувати національну свідомість та високі духовні цінності.