Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/15446
Назва: | Постмодерністичний живопис Едуарда Ніконорова |
Автори: | Дяків, Марія Володимирівна Дяків, Олена Василівна |
Ключові слова: | постмодернізм мистецтво зображення сюжет композиція твір |
Дата публікації: | 2022 |
Бібліографічний опис: | Дяків М. В. Постмодерністичний живопис Едуарда Ніконорова / М. В. Дяків, О. В. Дяків // Актуальнi питання гуманiтарних наук. - 2022. - Вип 56, том 1. - С. 57-63. |
Короткий огляд (реферат): | Українське мистецтво останньої третини ХХ ст. становить зацікавлення з огляду на процеси, що відбулись паралельно зі світовими художніми тенденціями. Зокрема, західноєвропейський модернізм увійшов у 1980-х рр. у творчість багатьох митців Івано-Франківська. На тлі новітніх змін мистецтво Івано-Франківська останньої третини ХХ ст. переорієнтовується в концептуально-філософську рефлексію художнього творення. Залучення до мистецьких процесів дає можливість митцям реалізувати себе в творчій діяльності за межами України. Саме в цей час вільні митці починають опановувати постмодерністичний простір сучасного мистецтва – із захопленням експериментують, інтерпретують шукаючи індивідуальну нішу у мистецтві. Чимало митців виїздить до країн ближнього зарубіжжя, в тому числі Польщі та Чехії, де вони асимілюються в мистецьке середовище. Виставкові проекти в країнах Європи відбулись у Едуарда Ніконорова в Бельгії, Нідерландах, Франції, Празі, Польщі та у Івана Марчука в Чикаго та Нью-Йорку. Все це стало можливим завдяки змінам у мистецтві розпочатим у 80-х рр. ХХ ст. колом однодумців – художників, літераторів та критиків, що призвело до появи «вільних» митців, так званої неформальної мистецької спілки Івано-Франківська. Подальша ідентифікації художньої авторської мистецької думки поширилася у формі проведення «Імпрези» і таким чином спільнота івано-франківських митців вкотре доєдналась до світової практики новітнього мистецтва. Найвідомішим з них був Едуард Ніконоров, який іще за життя радикально змінив творчі орієнтири та запропонував варіант полістилістики конфліктно-колажного підходу, коли в одному творі співставляються предмети різних часів, архетипічні елементи різних культур, стилів, навмисно вивертаються на зовні несумісні форми, щоб продемонструвати нове світосприйняття (вислів Анатолія Звіжинського). Філософія живопису Едуарда Ніконорова – багатогранна вертикаль, що складена з ідей (задумів), авторської інтерпретації алегоричних, історичних, соціальних сюжетів, стильових ознак та особливої живописної мови. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/15446 |
Розташовується у зібраннях: | Статті та тези (ННІМ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Дяків М_Дяків О_Постмодерністичний живопис Едуарда Ніконорова.pdf | 311.45 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.