Туризм на території східної Галичини в добу автономії (1867–1914 рр.)

Abstract

У статті висвітлюється зародження галицького туризму на території Східної Галичини та в околицях Львова в добу автономії (після 1867 роки) та участь у ньому поляків. На межі ХІХ і ХХ століття, не зважаючи на складні соціально-економічні обставини на теренах Львівщини набувають популярності пізнавальні подорожі та туристичні походи. Окреме місце відводилось й звичайним прогулянкам навіть на території окремих міст і передмістя. Перші спроби формування культури пізнавального туризму відіграли неоціненну роль у формуванні туризму в Польщі. Незважаючи на економічну відсталість провінції, Львів як столиця Галичини, став центром польської науки і культури – в тому числі фізичної культури. За часів австрійської монархії будь-які види діяльності поляків, які населяли територію провінції, були значною мірою обмежені. Першою організацією, яка розвивала екскурсійні та туристичні походи на території Львова та його околицях було гімнастичне товариство “Сокіл”. Існує ряд публікацій на тему багатовекторності діяльності товариства, однак мало уваги серед них приділено конкретно екскурсійній діяльності. Відомо що на той час екскурсійних походів на короткі маршрути було значно більше аніж довготривалих і важчих фізично, по відношенню до них, гірських туристичних походів. Товариство відіграло також важливу роль, у формуванні майбутньої системи фізичного виховання Польщі, адже в своєму опублікованому першому статуті звернуло увагу на походи (прогулянки) як одну з форм фізичної активності населення. Важливим аспектом діяльності організації було впровадження в життя екскурсійного (похідного) руху. До (екскурсій) походів члени Товариства ставилися так само як і до інших гімнастичних вправ. Варто також зазначити, що тури не відповідали пізнавальним принципам, так як це відбувалося в межах міста, відомим з повсякденного життя. Всі дії були спрямовані на рухливі ігри і вправи. Під час походів (прогулянок) підчас зупинок проводилися різні розваги (ігри), ігри з м’ячем, вільні гімнастичні вправи. Розваги супроводжувалися музикою, що підвищувало захопленість ними. Важливе місце займали і піші походи. На відміну від гімнастичних прогулянок їх метою не були виключно гімнастичні вправи на місцевості, однак спільні подорожі, що передбачали елементи крає- знавства з особливим акцентом зробленим на пізнання місць пов’язаних з історією і культурою Польщі. Завдяки першим спробам організації туристичної діяльності на теренах Львівщини, вже до 1890 р. виникли Шкільні гімнастичні походи, які дали змогу зорганізувати шкільну молодь і залучити їх до туристичної діяльності. Активну роль в цьому відігравали згадані товариства у співпраці з вчителями шкіл. Згодом виникають скаутські походи, які переростуть у загально польський а пізніше і міжнародний рух. Також з’являється таке явище як активний туризм. Розвиток велосипедного і лижного видів спорту на Львівщині розширюють важливе значення активного туризму. Виникнення велосипедних і лижних прогулянок і походів стимулюють розвиток фізичного виховання і любителів видів спорту та активного способу життя. Вважаємо дану тематику вкрай важливою і цікавою для досліджень і додаткових вивчень. Велика кількість праць і архівних даних потребують аналізу та формування хронології. Отримані дані, є вкрай важливими для молодих вчених які досліджують питання розвитку туризму та фізичного виховання на території східного Галичини в період автономії (1867–1914 рр.).