Система психологічної підготовки юних дзюдоїстів

Abstract

У статті описано змістовну сторону організації та проведення психотренінгу в річному циклі навчально-тренувальних занять дзюдоїстів. Представлено результати, отримані після застосування тренінгової методики, суттєвою перевагою якої є те, що вона дає унікальну можливість моделювання особистісного розвитку спортсмена. На теперішній час психологічний тренінг, як одна з найбільш популярних форм групового впливу, притягує до себе підвищену увагу практиків у сфері спорту [Воронова 2007]. У той же час існує суттєве відставання в теоретичному осмисленні накопиченого емпіричного матеріалу. Витоки багатьох проблем, які виникають при використанні психологічних засобів, лежать у їх методологічній культурі. Психодіагностування проводилось на базі спортивних закладів міста Івано-Франківська серед дітей котрі займаються дзюдо. Загалом у дослідженні взяли участь 270 юних спортсменів (хлопчиків), віком 10–12 років. Ми врахували особливості поведінки осіб цього віку [Воронова 2007], а також специфічні умови роботи з обраним контингентом [Зайцева 2002, Курилюк 2008]. Віковий діапазон вибірки зумовлений важливими для нашого дослідження психологічними особливостями спортсменів початкового етапу підготовки. Дослідження містить теоретичні та практичні методи: аналіз науково-методичних джерел, синтез, порівняння і узагальнення отриманих даних; спостереження, бесіда, констатувальний і форму- вальний експерименти, анкетування, тестування (опитувальник ситуативної і особистісної тривожності за Спілбергом-Ханіним [1976], опитувальник мотивів досягнення успіху та уникнення невдачі, методики виявлення рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера [1966], анкета для визначення само- оцінки особистості, методика В. Моросанової та Є. Коноз [2000] для діагностики показників саморегуляції, Фрайбурзький опитувальник особистості (FPI) [Фаренберг, Зелг, Гампел 1978] для діагностики індивідуально-особистісних якостей, методи математичної статистики, авторська психотренінгова програма, спрямована на підвищення саморегуляції дзюдоїстів на початковому етапі підготовки.