Структура скелетного м’яза після гіпокінезії і фізичного навантаження середньої аеробної потужності

Abstract

В умовах морфологічного експерименту досліджували скелетні м’язи лабораторних щурів в умовах тривалої гіпокінезії і подальшого фізичного навантаження середньої аеробної потужності. Досліди проводилися на 125 щурах з масою тіла 120–220 гр. Відповідно до завдань дослідження експериментальні тварини розподілялися на 2 групи. З них 5 тварин були контролем. В експериментальній групі (n=120) моделювали тривалу гіпокінезію. Для цієї мети тварини були розміщені в спеціальних клітках-пеналах на 240 діб. Для дослідження служили скелетні м’язи, які забирали у лабораторних тварин через 30, 60, 90, 120 і 240 днів від початку моделювання гіпокінезії. Також був досліджений вплив фізичних навантажень середньої потужності аероба на відновлення м’язових волокон після aтрофічно-деструктивних змін після тривалої гіпокінезії. Встановлено, що ступінь атрофії і деструктивних змін у волоконних і судинних компонентах скелетних м’язів знаходиться в прямій залежності від терміну обмеження рухової активності. Застосування кинезіотерапії підсилює репаративні процеси, які істотно скорочують час відновлення структурно-функціональних властивостей скелетних м’язів після тривалої гіпокінезії.