Фізична культура і спорт у світлі соціальних і біологічних наук

Abstract

Автор підкреслює, що біологічні науки, пов’язані з людиною традиційно - за Макфадденом, серед інших - зараховуються до наук фізичної культури. Через тілесні основи (принципи) людської фізичної активності, вони виконують, значну когнітивну функцію: вони описують природні основи конкретних форм руху. Незважаючи на те, що знання в цій області є вкрай важливими для різноманітної людської діяльності в галузі фізичної культури, вони не є знаннями культурного характеру. З формальної (тобто, елементарної) точки зору воно тісно пов’язане з вивченням культури, але мають окремі методологічні і теоретичні припущення. Знання цього типу зосереджені на людському організмі, а не на впливі психічної, творчої та символічної діяльності людини, яка перебуває в соціальних відносинах. Воно включає в себе допоміжні дані, які підтримують практичну - тобто, в цьому випадку, фізичну, тілесну - діяльність. Його сприйняття ціннісного (етичного та естетичного), соціального (філософського, соціологічного, педагогічного, історичного {універсальні або строго визначені - з посиланням, наприклад, до мистецтва та літератури із спорідненими теоріями} або політичного) характеру пов’язане з гуманітарними науками (іншими словами: соціальними науками), що становлять іманентну і фундаментальну - а, отже, найголовнішу - частину досліджень культури. Наголошуючи на передбачувану перевагу і домінуючу ролі природних (біологічних в цьому випадку) наук серед наук фізичної культури і приєднану маргіналізацію гуманітарних наук - які являють собою, зрештою, необхідну а, отже, безумовну основу для вивчення культури, її сутності та об’єктивізації - це, образно кажучи, є чіткіш недоліком в сфері наукових досліджень. Вище згадувані екзальтації і прагнення до переваги, як і поглиблення і все більш і більш агресивна маргіналізація гуманітарних наук (в цій роботі розуміється як синонім соціальних наук) в області наук фізичної культури може привести до відділення біологічних наук.