Характеристика експериментальної програми, моделі її реалізації у процесі фізичного виховання учнів 4-х класів

Abstract

У даній статті розглядається експериментальна програма, моделі її реалізації у процесі фізичного виховання школярів, а також викладені дані повторного діагностування мотиваційних компонентів ЕГ і КГ, після впровадження експериментальної програми. Мета програми полягає у формуванні стійкої потреби у повсякденному використанні засобів фізичної культури через розширення теоретичних знань та оптимізацію рухового режиму дня школярів, що забезпечувалось вирішенню ряду завдань для досягнення мети. Зміст розробленої програми націлювався на мотиваційні чинники та оптимізацію рухового режиму дня учнів у взаємозв’язку школа-сім ’я. Розробка програми ‘‘Формування потреби до підвищення рухової активності учнів молодшого шкільного віку ” впроваджувалась у практику фізичного виховання з позиції технологічного підходу. Формування потреби до підвищення рухової активності школярів забезпечувалось взаємодією основних компонентів: мотиваційно-інформаційного, емоційно-вольового та поведінкового. Означена програма реалізовувалась у три етапи: мотиваційно-переконуючий, привчально-діяльнісний, особистісно-заохочувальний.