Ікона Різдва Христового в українському релігійному мистецтві другої половини ХVІ — першої половини ХVІІ ст.: іконографія та художньо-стилістичні особливості

Abstract

В іконописі України, внаслідок формування на стику візантійського культурного кола та західноєвропейської традиції, викристалізувалася самобутня іконографія сюжету Різдва Христового, особливості якої ми прагнемо з’ясувати в цьому дослідженні. Не менш важливо простежити художньостилістичні особливості українських ікон на сюжет Різдва Ісуса Христа другої половини XVI — першої половини XVII ст. В іконах Різдва Христового цього періоду малярі надавали перевагу вертикальному формату, який відповідав урочистомажорному ідейному змісту події. Іконописці застосовували принцип композиції нашарування та вибирали високу лінію горизонту. Загалом для ікон характерним є площинне трактування простору, із застосуванням законів зворотної перспективи. Джерело освітлення в іконах невизначене. Автори традиційно використовують сукцесивний метод зображення. Під впливом європейського мистецтва в українському іконописі виділяється самостійна іконографія Різдва Христового з поклонінням пастухів. Саме в цих іконах уперше в українському іконописі з’являється прагнення передати динаміку постатей і виразність жестів.