Механізми управління кризовими ситуаціями в системах соціально-економічного розвитку регіонів

Abstract

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних основ наукового, організаційно-економічного та інформаційного забезпечення комплексу механізмів управління в системах регіонального розвитку в умовах зростання соціальної та економічної напруженості кризових ситуацій. Розроблено концептуальний підхід до формування механізмів управління кризовими ситуаціями в системах соціально-економічного розвитку регіонів, що дає можливість вчасно сформувати сценарії щодо попередження розвитку кризових ситуацій в регіонах та обрати оптимальну стратегію. Такі механізми поєднують в собі положення теорії кризового управління, теорії превентивного управління, теорії конкурентного, безпечного, стабільного розвитку системи різного рівня ієрархії, що поглиблює методологічні основи оцінки та прогнозування кризових ситуацій у регіональних системах. До них відносяться такімеханізми: 1. Формування інформаційного простору в системі соціальноекономічного розвитку регіонів; 2. Оцінка і прогнозування кризових ситуацій в системі соціально-економічного розвитку регіонів; 3. Діагностика ситуацій в системі соціально-економічного розвитку регіонів; 4. Формування сценарію щодо попередження розвитку кризових ситуацій в регіонах. Запропоновані механізми антикризового управління є універсальними та можуть бути використані за наявності відповідної інформаційної бази для адаптації, формування нових стратегій регіонального розвитку з урахуванням різних сценаріїв розгортання чизавершення воєнного конфлікту. Проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження кризових ситуацій в регіональних системах розвитку, що дало можливість сформувати авторське бачення категорії «кризова ситуація», під якою розуміється ситуація, яка виникає внаслідок зростання напруженості при дестабілізації функціонування системи соціально-економічного розвитку, у зв’язку з неефективною регіональною політикою. Виявлено відносну ефективність державного управління в системах соціально-економічного розвитку регіонів, яка показала, що у всіх, без винятку, регіонах ефективність управління знаходиться на низькому рівні. Розроблено інформаційне забезпечення в системі інтегральних показників соціально-економічного розвитку, які дали можливість виявити кризові ситуації, а також інтегральних показників соціальної та економічної напруженості кризових ситуацій, що дали можливість виявити подальший розвиток криз. Сформовано науково-практичний підхід до розробки інформаційноаналітичного забезпечення механізму оцінки та прогнозування кризових ситуацій в системі СЕР, який заснований на синтезі методів кластерного аналізу, прогнозування, пробіт-, логіт-аналізу, методів теорії графів, VAR- та ECMмоделей, що дозволяє оцінити ретроспективні та перспективні тенденції посилення факторів соціальної та економічної напруженості в системах, виявити стійкі кластери регіонів за рівнем соціальної та економічної напруженості, сформовати диференційовані стратегії превентивного управління, визначити характер конвергенції регіонального розвитку (деструктивний чи позитивний) та оцінити стійкість системи до посилення факторів напруженості за рахунок односпрямованої реакції на «шоки»; виявити загрози посилення соціальної та економічної напруженості, які мають враховуватися при стрес-тестуванні систем. Проведено групування регіонів за рівнем соціальної та економічної напруженості кризових ситуацій. Побудовано моделі прогнозування інтегральних показників соціальної та економічної напруженості регіонів, які дали можливість виділити фактори-загрози, що формують прогнозний фон для посилення напруженості в регіональних системах. До таких факторів, перш за все, віднесено зниження платоспроможного попиту і низький рівень стійкості зовнішньоекономічного сектора. Проведено групування регіонів за типом розвитку: збалансований розвиток; економічна асиметрія; соціальна асиметрія; кризовий розвиток. В дослідженні розроблено інерційні альтернативні сценарії соціально-економічного розвитку регіону, що відноситься до кластеру з кризовим розвитком. Найбільш високий темп приросту цільових та базових внутрішніх факторів продемонстрував сценарій, що врахував такі компоненти стратегії розвитку промислового сектора виробництва, як державна та регіональна підтримка промислових кластерів, індустріальних парків, розвитку технопарків, стартапів та бізнес-інкубаторів з перенесенням фокусу розвитку цифрових технологій та ITсфери, що сприятиме створенню нових робочих місць, зниженню рівня безробіття, зростанню платоспроможного попиту, зростанню рівня ділової активності в таких вторинних секторах економіки, як будівництво, торгівля, транспорт та зв’язок, що дозволить знизити рівень напруженості та попередити кризові ситуації в регіоні. Проаналізовано домінантні загрози регіональному розвитку в умовах війни, внаслідок чого виділено регіони з високим рівнем безпеки та навантаженням у сфері соціальної інфраструктури, що потребують адаптації стратегії житлового будівництва, сформовано кластер стійких регіонів з відносно збалансованою ситуацією на ринки житла та виділено кластер регіонів з особливостями регіонального розвитку та територій відновлення.