Лексико-семантичний контраст в поетичному тексті Богдана Томенчука

Abstract

Стаття присвячена актуальній і цікавій темі – вивченню антагоністичності лексико-стилістичних одиниць як засобу конструювання поетичного тексту. У ній проаналізовано лексико-семантичний контраст поетичного тексту письменника з Прикарпаття (Івано-Франківськ) Богдана Томенчука. Лексико-семантична полярність у досліджуваній художній картині світу є домінантною: картотека двох найновіших збірок («Жінка з одного вірша», «Дві джезви») налічує 450 одиниць (антоніми, полярні кольороназви, стилістичні фігури, базовані на антонімії, оксиморони тощо), що свідчить про текстотвірний потенціал цих контрастивів, оскільки вони не лише кількісно, але й художньо виразно (креативно якісно) формують поетичний текст. У пропонованому дослідженні акцентовано на семантично антагоністичних одиницях поетичного тексту як засобах формування його художньої канви, зокрема проаналізовано частиномовну належність антонімів (загальномовних та контекстуальних); включеність контрастивів у тропеїчні структури поетичного тексту (метафора, епітет, порівняння); описано структурні особливості оксиморонів (їх компонентність (моделі «іменник + іменник (субстантив)», «іменник + прикметник», «іменник + дієслово»), поширеність, валентність); визначено смислову будову антитези; вивчено функції контрастивів у художньому тексті (виражально-експресивна (будує креативну полярність та ілюструє експресію тексту), тропеїчно-символічна (формує тропеїчну канву тексту, локалізуючи в ньому додаткові асоціативні семи), інтертекстуальна (зумовлює експлікацію в тексті формально відсутніх додаткових інформативних джерел), текстовірна (формує консистенцію тексту)).