Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/14794
Назва: Зимові лижні походи Карпатами, присвячені діяльності Східнопольського легіону
Автори: Заборняк, Станіслав
Мицкан, Богдан Михайлович
Кухцяк, Мацей
Мицкан, Тетяна Степанівна
Маланюк, Тарас Зіновійович
Ключові слова: лижні походи
польські легіони
Східні Карпати
Дата публікації: 2022
Видавництво: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Заборняк С., Мицкан Б., Кухцяк М., Мицкан Т., Маланюк Т. Зимові лижні походи Карпатами, присвячені діяльності Східнопольського легіону // Вісник Прикарпатського національного університету. Серія: Фізична культура. – 2022. – Вип.38. – C.3 – 18.
Короткий огляд (реферат): Мета. Розкрити складові організації і проведення зимових лижних походів Карпатами в 1934-1939 рр., присвячених діяльності другої бригади Східнопольського легіону. Методи.Джерельною базою дослідження були: Національний цифровий архів Польщі; архів Військового географічного інституту Польщі, а також архівні матеріали міст Львова та Івано-Франківська. Результати. З метою започаткування проведення лижних походів Карпатами по місцях боїв та поховань польських легіонерів 16 грудня 1933 р. Товариство друзів Гуцульщини провело установчу нараду за головуванням генерала Тадеуша Каспшицького, тодішнього заступника міністра військових справ в уряді Другої Польської Республіки і прийняло ухвалу щодо проведення у 1934 році цього першого спортивно-військового заходу, який передбачав проходження на лижах дистанції довжиною 83 км з трьома етапами (перший -21 км від с. Березов (Тячівський район, Закарпатська область) до Пантирського перевалу; другий -32 км від Рафайлова (з 1946 року село Бистриця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області) через Довжинець та Шумерську долину до Татарського перевалу; третій –30 кмвід урочища Лаби до Ворохти) зі стрільбою на заключній ділянці дистанції. В наступні роки (1935-1939) було проведено ще чотири лижні походи Східними Карпатами за участю як команд польських військових і поліції, так і місцевого населення (гуцулів). Перепад висот на маршруті сягав понад 600 м.Проведення зимових лижних походів мало на меті не тільки спортивні цілі, але також виконувало соціально-політичні функції, спрямовані на інтеграцію населення Східних Карпат з польською державністю, покращення його економічного становища (наприклад, завдяки орендованому житлу, їжі або можливості продажу своїх ремесел). Події, що супроводжували ці походи включали, серед іншого, Чорногірський лижний кубок польського туристичного товариства за участю іноземних команд (Чехословаччини, Румунії). Про важливу роль цих спортивно-військових заходів у 1934–1939 роках, свідчить присутність на них численних учасників (понад 160 осіб) та значних особистостей, зокрема воєвод та генералів, керівників Товариства друзів Гуцульщини, Польської лижної асоціації та Польського туристичного товариства. Висновок. Отже, за період 1934-1939 рр. було проведено шість лижних походів під особливим патронатом Війська Польського та за участю Польської лижної асоціації, Польського товариства Татр, Товариства друзів Гуцульщини, Державного управління фізичної та військової підготовки, а також парамілітарних організацій «Стрілецька спілка», гімнастичного товариства «Сокіл».
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/14794
Розташовується у зібраннях:№ 38

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
6395-Текст статті-18538-1-10-20221206.pdf1.94 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.