Концепт МЕДИЦИНА в паремійній картині світу давніх римлян

Abstract

Стаття присвячена проблемі інтерпретації концепту МЕДИЦИНА в мовній картині світу давніх римлян. Мистецтво лікування належить до універсальних домінант кожного народу, оскільки здоров’я і тривалість життя людей – це найважливіші показники культури й добробуту суспільства. Метою роботи є виявлення семантико-когнітивних особливостей концепту МЕДИЦИНА в латинській мові. Актуальність розвідки обумовлена пріоритетним місцем медицини в мовній картині світу будь-якої етноспільноти, а також необхідністю ґрунтовного аналізу латинських паремій, які відображають систему теоретичних знань і практичних умінь давніх римлян, метою яких є збереження здоров’я, покращення життя людини, профілактика й лікування хвороб. Матеріалом дослідження слугували прислів’я і приказки медичної тематики. Загальний обсяг вибірки становить близько 150 паремій. Концепт МЕДИЦИНА – це складна одиниця ментального простору, яка представлена в римській лінгвокультурі субконцептами здоров’я, хвороба, ліки та лікар. У результаті проведеного аналізу встановлено, що культурними домінантами субконцепту здоров’я у свідомості давніх римлян є відсутність хвороби, турбота про здоров’я, здоровий спосіб життя, загартовування, повноцінне харчування, гармонія душі й тіла. Субконцепт здоров’я корелює в римській лінгвокультурі з концептами БАГАТСТВО, ЇЖА, ГІГІЄНА, ЕМОЦІЇ, ПОМІРКОВАНІСТЬ, СОН, ПОГОДА. Хвороба – це порушення життєдіяльності організму, фізичні страждання, відсутність насолод. Субконцепт ліки в ментальності римлян має позитивну конотацію, оскільки допомагає людині подолати хворобу. Культурними маркерами субконцепту лікар є професіоналізм, досвід, гуманізм, відповідальність, прагнення до самовдосконалення, уміння слухати уважність, порядність, співчуття, професійна етика. Вивчення семантико-когнітивних особливостей концепту МЕДИЦИНА сприяє виявленню його універсальних та етноспецифічних особливостей, дає змогу краще пізнати особливості менталітету давніх римлян. The article is devoted to the problem of interpretation of the concept “medicine” in the linguistic picture of the world of ancient Romans. The art of healing is one of the universal dominants of every nation, as health and life expectancy of people are the most important indicators of the culture and well-being of society. The aim of the work is to identify semantic and cognitive features of the concept “medicine” in Latin. The relevance of the study is due to the priority of medicine in the linguistic picture of the world of any ethnic community, as well as the need for a thorough analysis of Latin proverbs, which reflect the system of theoretical knowledge and practical skills of ancient Romans to preserve health, improve the quality of life, prevent and treat diseases. The research was based on proverbs and sayings on medical topics. The total sample size is about 150 proverbs. The concept “medicine” is a complex unit of mental space, which is represented in the Roman linguistics by the subconcepts “health”, “disease”, “medicine” and “doctor”. It was found out that to the cultural dominants of the subconcept “health” belong the absence of disease, health care, healthy life style, training, proper nutrition, harmony of soul and body. In the Roman linguoculture, the subconcept “health” correlates with the concepts “wealth”, “food”, “hygiene”, “emotions”, “moderation”, “sleep”, and “weather”. A disease is a violation of vital functions of the body, physical suffering, and a lack of pleasure. The subconcept “medicine” in the mentality of Romans has a positive connotation because it helps a person overcome the disease. Cultural markers of the subconcept “doctor” are professionalism, experience, humanism, responsibility, desire for self-improvement, ability to listen, decency, compassion, professional ethics. The study of semantic and cognitive features of the concept “medicine” helps to identify its universal and ethnospecific peculiarities, allows us to understand the features of the mentality of ancient Romans.