Концепт ЗАКОН крізь призму латинських паремій та юридичних сентенцій

Abstract

Стаття присвячена проблемі інтерпретації концепту ЗАКОН у мовній картині світу давніх римлян. Закон належить до універсальних домінант будь-якого народу, оскільки є втіленням не тільки найвищої влади у державі,а й сукупністю правил співжиття і норм поведінки у суспільстві. Метою роботи є виявлення семантико-когнітивних особливостей концепту ЗАКОН, аналіз впливу пареміології на формування змістового наповнення аналізованого концепту в римській лінгвокультурі. Актуальність розвідки обумовлена відсутністю досліджень лінгвокультурної специфіки уявлень про правові реалії римлян на матеріалі паремійної спадщини. Матеріалом дослідження слугували паремії та юридичні сентенції. Загальний обсяг вибірки становить близько 160 паремій. Латинські паремії правової тематики віддзеркалюють правові пріоритети та ціннісні уявлення римлян, вчать дотримуватися правил морального кодексу. У результаті проведеного аналізу встановлено, що закони пронизували усі сфери життєдіяльності античної людини і функціонування держави. У римській лінгвокультурі поняття закону тісно пов’язане зі звичаями. Закон виступав мірилом дозволеного і недозволеного, правильного і неправильного, царем усіх людських справ, вищою силою, джерелом добробуту громадян, ототожнювався з базовими демократичними цінностями, а саме – рівноправністю, рівністю за статусом, можливостями, правами, справедливістю. У законах римляни вбачали захист і порятунок. У латинських юридичних сентенціях концепт ЗАКОН корелює з абстрактно-емоційними, ментальними і темпоральними концептами. Латинські паремії демонструють зв’язок поняття закону з мовою. Вивчення семантико-когнітивних особливостей концепту ЗАКОН сприяє виявленню його універсальних та етноспецифічних особливостей, дозволяє краще пізнати особливості менталітету давніх римлян.The article is devoted to the problem of interpretation of the concept LAW in the linguistic picture of the world of ancient Romans. The law belongs to the universal dominants of any nation, as it is the embodiment not only of the highest authority in the state, but also a set of rules of coexistence and norms of behaviour in the society. The aim of the work is to identify the semantic and cognitive features of the concept LAW in the Roman linguistics. The relevance is due to the lack of research on the linguistic and cultural specifics of ideas about the legal realities of Romans on the material of paremic heritage. Paremias and legal maxims have served as the material of the research. The total sample size is about 160 paremias. Latin paremias on legal issues reflect the priorities and values of Romans, teach to follow the rules of the moral code. As a result of the analysis it was found out that the laws permeated all the spheres of life of ancient people and functioning of the state. In Roman linguistics, the concept of LAW is closely related to customs. The law was the measure of what is allowed and what is not allowed, right and wrong, the centre of all human affairs, the highest power, the source of welfare of citizens, equalled basic democratic values, namely equality, opportunities, rights, justice. Law was considered the source of protection and salvation. The concept of law is closely related to language, as language verbalizes the ethical, moral and legal principles of the people. In Latin legal maxims, the concept LAW correlates with abstract emotional, mental and temporal concepts. Latin paremias demonstrate the connection between the concept of law and language. The study of semantic and cognitive features of the concept LAW helps to identify its universal and ethnospecific features, allows to better understand the peculiarities of the mentality of ancient Romans.