Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/14009
Назва: Механізм синтезу літійвмісних феритів, реакційна здатність та прогнозування властивостей
Автори: Татарчук, Тетяна Романівна
Ключові слова: шпінель
літій-натрієві ферити
літій-цинкові ферити
кристалоквазіхемічний склад
антиструктура
вакансія
Дата публікації: 2011
Видавництво: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Татарчук Т. Р. Механізм синтезу літійвмісних феритів, реакційна здатність та проґнозування властивостей // Вісник Прикарпатського національного університету. Серія: Хімія. – 2011. – Вип. 12. – C.107 – 118.
Короткий огляд (реферат): Наведено теоретичні та експериментальні дослідження механізмів твердофазного синтезу літій- натрієвих та літій-цинкових феритів, що супроводжуються утворенням дефектних фаз та включають залучення антиструктури. Прискорюючий вплив Na2CO3 на швидкість утворення шпінельного фериту літію пояснено поверхнево-активною дією натрій карбонату при вмісті його в суміші Fe2O3 та Li2CO3 8 % по Ме+. На основі Х-проміневих досліджень, даних хемічної фазової аналізи встановлено кристало- квазіхемічний склад літій-цинкових феритів, який дає принципово нову інформацію про фізико- хемічні властивосте (електричні, магнітні, реакційну здатність, каталітичну активність та ін.). Йони літію (при вмісті від 7,14 до 4,43 ат.%) стабілізують обернену структуру шпінелей, а йони цинку (при вмісті від 5,43 до 14,29 ат.%) посилюють її нормалізацію. Показано вплив катйонного розподілу в шпінельній Іратці на реакційну здатність та каталітичну активність феритів. Вперше встановлено взаємозв’язок магнітних та хемічних властивостей. Встановлено, що механізм каталізу, відповідно до кристалоквазіхемічної моделі, включає утворення та анігіляцію антиструктури і електронно-діркових пар. Утворення вакансій експериментально спостерігалось при відновленні феритів в атмосфері карбон (ІІ) оксиду. Показано, що теоретичне проїнозування фізико-хемічних властивостей необхідне при використанні нових функціональних матеріялів, при цьому воно неможливе без точного кількісного врахування впливу дефектів кристалічної будови та домішок.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/14009
Розташовується у зібраннях:№ 12

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Т.Р. Татарчук С.107-118.pdf327.06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.