Метафорична портретизація образу: гендерний аспект (на матеріалі романів “A Game of Thrones”, “ Die Herren von Winterfell” та “Das Erbe von Winterfell”)

Abstract

У статті розглядаються ґендерно обумовлені особливості використання метафори для характеристики персонажів романів «A Game of Thrones», «Die Herren von Winterfell» та «Das Erbe von Winterfell». У контексті дослідження художнього твору ґендерно марковані метафори є важливим способом вербалізації та актуалізації рис характеру, особливостей поведінки, властивих жінкам та чоловікам як його персонажам. Cпостереження за мовою романів «A Game of Thrones», «Die Herren von Winterfell» та «Das Erbe von Winterfell» дозволило виокремити та згрупувати ґендерні метафори, які характеризують чоловіків та жінок як персонажів творів, а також співставити використання метафоричних найменувань чоловіка та жінки в мові оригіналу та у німецькомовному перекладі. Cтруктурі ґендерної метафори, спрямованій на чоловіків властиві такі ознаки, як сила, наполегливість, жорстокість, войовничість, активна життєва позиція, безжалісність, хитрість, самовпевненість, непостійність політичних переконань. У структурі ґендерної метафори, яка характеризує жінок можемо виокремити розважливість, пристрасність, хитрість, наполегливість. Співставлення метафоричних найменувань жінки та чоловіка у мові оригіналу та у перекладі дозволило встановити, що у німецькому варіанті збережено внутрішню форму метафор в якості образної ознаки метафоричного найменування особи. Крім того, було виявлено подібність семантики номінацій об’єктів співставлення в обох мовах, тобто прослідковується не лише образна, але й змістова подібність метафоричних найменувань жінки та чоловіка. Це пояснюється тим, що вибір певного образу базується не тільки на суб’єктивній інтенції автора метафори, але й на його світобаченні та системі стереотипних образів та еталонів, що є складовими його картини світу. Відсутність чи наявність спільного для тих чи інших мов образу зумовлена впливом позамовної дійсності, яка через етнічну свідомість впливає на мову та моделює способи інтерпретації дійсності та формує певні параметри характеристики світу. Ймовірно, що спільний германо-скандинавський міфологічний простір зумовив формування однакових для обох мов образів, які характеризують чоловіків та жінок у межах досліджуваних творів.