Трампінг як вид змагального гумору: мономодальна й мультимодальна репрезентації (на матеріалі анімаційного телесеріалу «Кінь БоДжек»)

Abstract

Статтю присвячено проблемі змагального гумору, що передбачає участь співрозмовників-суперників у своєрідній вербальній дуелі з метою нівелювання комунікативних інтенцій один одного. Основну увагу приділено окремому виду змагального гумору – трампінгу, що засновується на «гіперрозумінні» слабких місць у висловлюванні адресата й кмітливому контрвисловлюванні, що буде протирічити й підривати комунікативну мету опонента, що і створює комічний ефект. У статті окреслено основні напрямки досліджень змагального гумору в Україні та за кордоном, проаналізовано точки перетину теорії змагального гумору, зокрема трампінгу, із такими теоріями гумору, як теорії переваги, реагування, невідповідності, дражніння, імпровізованого жартування, інтенційного жартування, ігрові теорії. Описано основний механізм дії трампінгу – паралелізм, що передбачає дзеркальне відтворення висловлювання опонента у фонетичному, лексичному, структурному й концептуальному аспектах. Проілюстровано основні види паралелізму, що задіяні в трампінгу, а саме: омофонний, метафоричний, метонімічний, структурний, референтний паралелізми. Матеріалом дослідження слугували приклади з американського анімаційного серіалу «Кінь БоДжек». У статті особливу увагу звернено на когнітивні структури й механізми, що лежать в основі різних видів паралелізму (когнітивна теорія метафори, метонімії, когнітивний механізм зевгми). Розглянуто мономодальні (вербальні) та мультимодальні (вербально-візуальні) засоби вираження трампінгу. Продемонстровано приклади, де візуальний модус слугує підкріпленням для вербального й відіграє вирішальну роль для творення гумористичного ефекту. Подано приклади, де контрвисловлювання є візуальним, тобто відповіддю на висловлювання персонажа слугує німа сцена з серіалу. У статті визначено перспективи подальших досліджень змагального гумору з акцентом на когнітивну лінгвістику й лінгвопрагматику.