ВІДТВОРЕННЯ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОЇ ЦИТАТИ У ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ МАЙКЛА КАННІНГЕМА “THE HOURS” УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Abstract

Стаття присвячена дослідженню цитати як засобу інтертекстуальності у художньому дискурсі, а також способам її відтворення в українськомовному перекладі роману Майкла Каннінгема «Години». Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до перекладацьких аспектів аналізу засобів інтертекстуальності, зокрема визначення принципів роботи з авторським та «запозиченим» художнім текстом, а також пошуків релевантних способів відтворення у перекладі канонічних та трансформованих цитат. У статті з’ясовано специфіку використання інтертекстуальної цитати та її місце в художньому дискурсі та проаналізовано найефективніші способи її відтворення в постмодерній літературі. Виокремлено теоретичні підходи до класифікації літературної цитати, зокрема за формою та обсягом, функцією, змістом, точністю запозичення тощо; встановлено основні ознаки цитати як засобу інтертекстуальності та досліджено особливості перекладу художніх цитат у контексті інтертекстуальності. У дослідженні використано не лише різноманітні способи відтворення, притаманні для певного виду інтертекстуальних цитат, а й інші чинники впливу, такі як контекст, повторюваність, авторські та перекладацькі інтенції. У статті частково проаналізовано роль перекладача у роботі з художніми інтертекстами, фахові уміння якого не вичерпуються виключно знаннями у галузі перекладознавства, а й літературознавства. У статті доведено, що відсутність єдиної класифікації цитат, а також уніфікованої системи визначення способу перекладу цитат у контексті інтертекстуальності є абсолютно виправданою. Аналіз цитати на підставі восьми виокремлених фрагментів засвідчує, що критерії розмежування між різними типами цитат нечіткі та неоднозначні, а найефективніший спосіб перекладу зводиться до точного відтворення лексичного матеріалу, хоча часто трапляються лексично-граматичні трансформації, викликані ідейно-художніми інтенціями автора або перекладача.