Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/13386
Назва: | ВІДТВОРЕННЯ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОЇ ЦИТАТИ У ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ МАЙКЛА КАННІНГЕМА “THE HOURS” УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ |
Автори: | Бистров, Яків Володимирович |
Ключові слова: | цитата, інтертекстуальність, канонічна цитата, трансформована цитата, способи перекладу, Майкл Каннінгем |
Дата публікації: | 1-сер-2022 |
Видавництво: | Видавничий дім «Гельветика» |
Бібліографічний опис: | Бистров Я.В., Кобута К.С. Відтворення інтертекстуальної цитати у перекладі роману Майкла Каннінгема “The Hours” українською мовою. Нова філологія. Збірник наукових праць. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. № 85. С. 29-35. DOI https://doi.org/10.26661/2414-1135-2022-85-4 |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена дослідженню цитати як засобу інтертекстуальності у художньому дискурсі, а також способам її відтворення в українськомовному перекладі роману Майкла Каннінгема «Години». Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до перекладацьких аспектів аналізу засобів інтертекстуальності, зокрема визначення принципів роботи з авторським та «запозиченим» художнім текстом, а також пошуків релевантних способів відтворення у перекладі канонічних та трансформованих цитат. У статті з’ясовано специфіку використання інтертекстуальної цитати та її місце в художньому дискурсі та проаналізовано найефективніші способи її відтворення в постмодерній літературі. Виокремлено теоретичні підходи до класифікації літературної цитати, зокрема за формою та обсягом, функцією, змістом, точністю запозичення тощо; встановлено основні ознаки цитати як засобу інтертекстуальності та досліджено особливості перекладу художніх цитат у контексті інтертекстуальності. У дослідженні використано не лише різноманітні способи відтворення, притаманні для певного виду інтертекстуальних цитат, а й інші чинники впливу, такі як контекст, повторюваність, авторські та перекладацькі інтенції. У статті частково проаналізовано роль перекладача у роботі з художніми інтертекстами, фахові уміння якого не вичерпуються виключно знаннями у галузі перекладознавства, а й літературознавства. У статті доведено, що відсутність єдиної класифікації цитат, а також уніфікованої системи визначення способу перекладу цитат у контексті інтертекстуальності є абсолютно виправданою. Аналіз цитати на підставі восьми виокремлених фрагментів засвідчує, що критерії розмежування між різними типами цитат нечіткі та неоднозначні, а найефективніший спосіб перекладу зводиться до точного відтворення лексичного матеріалу, хоча часто трапляються лексично-граматичні трансформації, викликані ідейно-художніми інтенціями автора або перекладача. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/13386 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові видання (ФІМ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Бистров Кобута стаття.pdf | 300.47 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.