Дослідження носіїв каталізаторів процесу окислювального хлорування етилену у виробництві вінілхлориду

Abstract

Основні виробники вінілхлориду - важливого мономера для одержання полівінілхлоридної смоли практично цілком відмовились від технологій, які базувались на використанні ацетилену, взявши за основу етилен. Звичайно, зменшення ризику, пов'язаного з вибухо- і пожежонебезпсчністю ацетилену є важливим, але немалу роль відіграють і економічні фактори оскільки етилен практично втричі дешевший від ацетилену. Процес виробництва вінілхлориду через піроліз дихлоретану, одержуваного шляхом хлорування етилену, має той суттєвий недолік, що побічно утворюється значна кількість хлористого водню. На перший погляд проблема легко вирішується шляхом абсорбції хлороводню водою з одержанням соляної кислоти. Однак така кислота має обмежене застосування, оскільки забруднена хлорорганічними сполуками, а концентрація її складає практично 27-28%. Більш раціональним шляхом є використання хлористого водню для одержання додаткової кількості дихлоретану методом окисного хлорування етилену. При цьому вдається залучити весь хлор в баланс виробництва. Цей технологічний процес відпрацьований, але каталізатор у вигляді хлориду міді на мікросферичному - оксиді алюмінію виключно імпортують. Метою даного дослідження є пошук можливої заміни імпортного каталізатора у процесі виробництва.