Морфологічні особливості практично здорових дітей та їх однолітків із депривацією слуху

Abstract

Мета. Систематизувати результати емпіричних досліджень з питань морфологічних особливостей практично здорових дітей 6-8 років та їх однолітків із депривацією слуху. Методи. В дослідженні використано аналіз документальних матеріалів, антропометричні вимірювання та визначення індексу ваги тіла. Перевірка гіпотези про підпорядкування вхідних даних нормальному закону розподілу здійснювалась за допомогою критерію Шапіро-Уілка, після чого приймалось рішення щодо застосування параметричних (t-критерій Стьюдента) або непараметричних (U-критерій Манна-Уітні) критеріїв, на основі яких доводилась статистична значущість розходжень між показниками дітей залежно від статі чи наявності депривації слуху. У констатувальному експери­менті взяло участь 282 школярі (85 практично здорових хлопчиків і 85 дівчаток) і 64 хлопчики та 48 дівчаток з депривацією слуху. Результати. Аналіз масиву емпіричних досліджень з питань морфологічних особливостей практично здорових дітей 6-8 років та їх однолітків із депривацією слуху дало підставу констатувати, що їх показники не мали вірогідних відмінностей. Встановлено, що частка дівчат 6-ти років із депривацією слуху зі зниженою вагою тіла на 1,25 % була меншою частки практично здорових дівчат, а вже в 7 і 8 років їх кількість на 8,33 та 11,55 % перевищували частки дівчат із дефіцитом ваги тіла. Висновок. У ході дослідницького пошуку встановлено, що депривація слуху є однією з причин ретардації фізичного розвитку дітей 6 – 8 років, порівняно з практично здоровими школярами і має вікові та статеві особливості.