Ринок цінних паперів у фінансовому забезпеченні грошово-кредитних відносин

Abstract

У статті розглянуто сучасний стан ринку цінних паперів в межах фінансового забезпечення грошово-кредитних відносин. Визначено основні важелі підтримки вітчизняного ринку цінних паперів. Акцентовано увагу на подальший розвиток грошово-кредитних відносин шляхом використання цінних паперів як інструментів для залучення інвестицій щодо відновлення зруйнованої інфраструктури країни. Наголошується, що подальший розвиток ринку цінних паперів залежить від розвитку економічного потенціалу країни.Проаналізовано нормативно-правові акти. Розглянуто підходи щодо обігу цінних паперів. Розкрито вплив диджиталізації на появу інноваційних фінансових інструментів. Наголошується, що обіг банківських депозитних сертифікатівсприятиме розвитку ринку цінних паперів та грошово-кредитних відносин. Випуск інфраструктурних облігацій та емісія зелених облігацій сприятимуть підтримці екологізації країни.Проведено огляд інноваційних фінансових інструментів окремих країн. Розглянуто особливості функціонування ринку цінних паперів за межами країни, показано використання альтернативних фінансових інструментівпровідних країн світу. Окреслено механізм проектного фінансування з огляду на появу альтернативних фінансових інструментів. Обґрунтовано напрями застосування механізму проектного фінансування в національній економіці.На основі досвіду провідних країн світувизначено пріоритети розвитку ринку цінних паперів з урахуванням специфіки функціонування грошово-кредитної системи та економіки України в цілому. Акцентується увага на ліквідності сучасних фінансових інструментів. Пропонується запровадити низку податкових пільг, що пов’язані з обігом окремих фінансових інструментів. Наголошується на необхідності створення інструментарію гарантії захисту іноземних інвестицій.З огляду на досвід держав світу з організації та використання альтернативних фінансових інструментів залучення коштів в різні сектори економіки свідчить, що їх ефективне застосування можливе у разі вироблення і впровадження єдиної цілісної державної політики, гармонізованої з міжнародним законодавством, яка враховуватиме кращі практики провідних країн світу та особливості національних умов.