Особливості організації та напрями удосконалення обліку дебіторської заборгованості

Abstract

Метою статті є дослідження теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу обліку розрахунків суб’єктів господарювання в сучасних умовах.У процесі дослідження використано такі методи: історичний – при дослідженні генезису поняття «дебіторська заборгованість»; методи індукції та дедукції, метод порівняння, метод узагальнення – для розкриття й уточнення економічної сутності дебіторської заборгованості та здійснення її класифікації з метою бухгалтерського обліку; метод групування – для удосконалення класифікації дебіторської заборгованості; системний підхід – для побудови облікового забезпечення управління дебіторською заборгованістю; статистичні методи дослідження – для оцінки структури та динаміки дебіторської заборгованості підприємства; графічний – для наочного представлення результатів дослідження.Інформаційну базою наукового дослідження є наукові праці вітчизняних вчених-економістів та нормативні акти з питань організації обліку дебіторської заборгованості.У статті розглянуто економічну сутність дебіторської заборгованості підприємства, а також передумови її виникнення в сучасних умовах господарювання. Відображено класифікаційні ознаки щодо дебіторської заборгованості. Проведено діагностику складу та структури дебіторської заборгованості підприємства та проаналізовано чинники, що вплинули на її зміну. Розглянуто теоретичні та методологічні основи організації обліку дебіторської заборгованості. Встановлено, що для ефективного управління розрахунками з покупцями та замовниками виникає потреба у наявності об’єктивної інформації, передусім в деталізації облікових даних з покупцями та замовниками з метою їх контролю.Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні та розкритті напрямів удосконалення організації обліку дебіторської заборгованості через створення резерву сумнівних боргів,проведення систематичної інвентаризації заборгованості, прискорення процесу погашення дебіторської заборгованості за допомогою сучасних форм її рефінансування тощо.Одержані результати дослідження можуть бути використані для створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості, що дасть змогу уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття управлінських рішень.