Особливості функціонування граматичних омонімів ДЕ і КУДИ в українській мові

Abstract

У статті проаналізовано граматичну омонімію лексем де і куди. З’ясовано семантико-структурні, прагматичні та синтагматичні чинники, які зумовлюють належність аналізованих слів до прислівників, часток чи сполучників. Охарактеризовано різновиди адвербіальних значень: статичної локалізації, напряму руху, неозначеної локалізації предмета, вказівної семантики. Визначено типи підрядних конструкцій із прислівниками де і куди, окреслено континуум фразеологізмів із зазначеними лексемами. Проаналізовано синонімічні, антонімічні та словотвірні відношення адвербіальних найменувань. Встановлено низку семантико-функційних виявів реалізації модальної (заперечення, вірогідності), градуальної (кількісно-підсилювальної, емоційно-експресивної) семантики омонімічних часток та їхніх еквівалентів, описано синтагматичні параметри аналізованих партикул.