Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/12236
Назва: Ліквідація Погонського монастиря радянськими урядовими структурами в 1945–1953 рр.
Інші назви: The liquidation of the monastery in pohon by soviet government structures 1945–1953
Автори: Гресько, Андрій Михайлович
Єгрешій, Олег Ігорович
Ключові слова: Погонський монастир
Львівський псевдособор
антицерковна політика
радянський режим
Дата публікації: 2021
Видавництво: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Бібліографічний опис: Гресько А. М. Ліквідація Погонського монастиря радянськими урядовими структурами в 1945–1953 рр. / А. М. Гресько, О. І. Єгрешій // Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина". - 2021. - № 34. - С. 211-221.
Короткий огляд (реферат): У науковій статті автори розкривають історію найбільшого паломницького центру Покуття – Погонського чоловічого монастиря чину Святого Василія Великого. Нині відсутні наукові дослідження, які б висвітлювали історію храму. Предметом статті є умови, хронологія, нормативна база та реалізація радянською владою закриття Погонського монастиря у процесі ліквідації УГКЦ, 1946 р. Мета статті – розкрити заходи радянських урядових структур, спрямованих на інкорпорацію даної цер­ковної організації у лави Російської православної Церкви. Основою джерельної бази виступають, передусім, матеріали з фондів Державного архіву Івано-Франківської області. Погонський монастир було зачинено остаточно 12 березня 1947 р. Простежуються два напрями поведінки монахів Погоні після закриття монастиря. Першу групу отців можна асоціювати з позицією священика Іллі Штоґрина. Він пристав до Ініціативної групи, прийняв православ’я та почав об­слу­говувати Погонську церкву після березня 1947 р. аж до її закриття у 1950-х рр. Іншу частину отців можемо умовно асоціювати з погонським ченцем – Степаном “Софроном” Дмитерком. Ця група, збе­рі­гаючи вірність УГКЦ, із часом переходить в підпілля, виховує нове покоління греко-католицького духо­венства. Саме “позиція Софрона Дмитерка” матиме більшість серед монахів Погоні, а його учень та ви­хованець – о. Никодим Гуралюк у часи національної державності відновив паломницький осередок у Погоні.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/12236
Розташовується у зібраннях:№ 34

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
5551-Текст статті-14536-1-10-20211218.pdf404.15 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.