Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/12236
Назва: | Ліквідація Погонського монастиря радянськими урядовими структурами в 1945–1953 рр. |
Інші назви: | The liquidation of the monastery in pohon by soviet government structures 1945–1953 |
Автори: | Гресько, Андрій Михайлович Єгрешій, Олег Ігорович |
Ключові слова: | Погонський монастир Львівський псевдособор антицерковна політика радянський режим |
Дата публікації: | 2021 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Гресько А. М. Ліквідація Погонського монастиря радянськими урядовими структурами в 1945–1953 рр. / А. М. Гресько, О. І. Єгрешій // Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина". - 2021. - № 34. - С. 211-221. |
Короткий огляд (реферат): | У науковій статті автори розкривають історію найбільшого паломницького центру Покуття – Погонського чоловічого монастиря чину Святого Василія Великого. Нині відсутні наукові дослідження, які б висвітлювали історію храму. Предметом статті є умови, хронологія, нормативна база та реалізація радянською владою закриття Погонського монастиря у процесі ліквідації УГКЦ, 1946 р. Мета статті – розкрити заходи радянських урядових структур, спрямованих на інкорпорацію даної церковної організації у лави Російської православної Церкви. Основою джерельної бази виступають, передусім, матеріали з фондів Державного архіву Івано-Франківської області. Погонський монастир було зачинено остаточно 12 березня 1947 р. Простежуються два напрями поведінки монахів Погоні після закриття монастиря. Першу групу отців можна асоціювати з позицією священика Іллі Штоґрина. Він пристав до Ініціативної групи, прийняв православ’я та почав обслуговувати Погонську церкву після березня 1947 р. аж до її закриття у 1950-х рр. Іншу частину отців можемо умовно асоціювати з погонським ченцем – Степаном “Софроном” Дмитерком. Ця група, зберігаючи вірність УГКЦ, із часом переходить в підпілля, виховує нове покоління греко-католицького духовенства. Саме “позиція Софрона Дмитерка” матиме більшість серед монахів Погоні, а його учень та вихованець – о. Никодим Гуралюк у часи національної державності відновив паломницький осередок у Погоні. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/12236 |
Розташовується у зібраннях: | № 34 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
5551-Текст статті-14536-1-10-20211218.pdf | 404.15 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.