Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/12216
Title: | Антиросійський наратив у брошурах союзу визволення України: критика імперських ідеологем та міфотворення (1915–1916 рр.) |
Other Titles: | Anti-russian narrative in brochures of the union for the liberation of Ukraine: criticism of imperial ideologue and myth-making (1915–1916) |
Authors: | Коляда, Ігор Анатолійович Борчук, Степан Миколайович Куцик, Руслан Ростиславович |
Keywords: | пропаганда антиросійські ідеї імперські міфи Союз визволення України |
Issue Date: | 2021 |
Publisher: | ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Citation: | Коляда І. А. Антиросійський наратив у брошурах союзу визволення України: критика імперських ідеологем та міфотворення (1915–1916 рр.) / І. А. Коляда, С. М. Борчук, Р. Р. Куцик // Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина". - 2021. - № 34. - С. 51-67. |
Abstract: | У статті висвітлено головні особливості пропаганди антиросійських ідей та розвінчування імперських міфів у брошурах Союзу визволення України (СВУ), які були орієнтовані на українського читача та ставили своїм головним завданням широку пропаганду національного питання. Практично із самого початку створення організації, її члени приступили до активної інформаційної діяльності. У Відні та інших містах Європи було налагоджено широкі видавничі потужності, в контексті якої окреме місце відводилося друкуванню такого виду засобу інформації як брошури. У роки Першої світової війни, вони стали одним із важливих “майданчиків” для здійснення агітації та пропаганди. Своє головною ціллю СВУ проголосив створення самостійної України. При цьому, реалізація такого плану вбачалася лише за умови абсолютної поразки у війні Російської імперії. У зв’язку з цим, одним із ключових інформаційних завдань, яке постало перед членами організації було формування негативного образу Росії. Для цього, авторами використовувався широкий спектр пропагандистських прийомів. Серед них, найбільш поширеним був прийом “протиставлень та порівнянь”. У брошурах систематично відзначалося на позитивних політичних змінах, які відбулися в Австрії і, що українці тут мають більш широкі права та свободи на власний розвиток, ніж у Росії. Особливого значення в антиросійській риториці автори надавали аргументації з історичної точки зору. Події та факти минулого були чи не найкращим способом, щоб переконати читача у власній правоті. Окрім формування загального негативного образу Росії, важливим інформаційним завданням було протидіяти імперським міфам, які довгий час насаджувалися у суспільній свідомості українського народу і в роки війни набули нового імпульсу. Від так, автори брошур здійснюють спробу спростувати наступні міфи: що нібито в княжу добу існувала одна “спільна русска держава”, що Московське царство є прямим спадкоємцем Давньої Русі, що угода Богдана Хмельницького з московським царем Олексієм Романовим 1654 р. була “повторним поверненням” українських земель до Росії, а також, що поточна боротьба ведеться за звільнення братніх слов’янських народів від гніту країн Троїстого союзу. У підсумку, перед читачем Росія поставала у вигляді головного винуватця війни та ворога, який несе за собою лише цілковиту руїну, має на меті повністю знищити будь-які прояви українського національного руху і є основною причиною, чому протягом тривалого часу в історії український народ був позбавлений власної державної самостійності. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/12216 |
Appears in Collections: | № 34 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
5539-Текст статті-14524-1-10-20211218.pdf | 473.95 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.