Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/11300
Назва: | Антична парадигма техніки |
Автори: | Терешкун, Оксана Федорівна |
Ключові слова: | техне; антична техніка; антична філософія; світогляд; світоглядна картина світу; ремесло; парадигма техніки |
Дата публікації: | 2016 |
Видавництво: | Антропологічні виміри філософських досліджень |
Бібліографічний опис: | Терешкун О. Ф. Антична парадигма техніки / О. Ф. Терешкун // Антропологічні виміри філософських досліджень: збірник наукових праць. – Дніропетровськ, 2016. – № 9. – С. 78–88. |
Серія/номер: | вип.9; |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження – з’ясувати специфіку античної парадигми техніки. Завдання: визначити античні сві- тоглядні універсалії, що детермінували античну картину світу; розкрити зміст античного поняття «техне». Методологія дослідження. Для виконання поставлених завдань застосовано парадигмальний підхід стосов- но історичних трансформацій техніки, а також здійснено історичну реконструкцію та експлікацію продуку- вання та розвитку техніки в Античності. Використання функціонального підходу дозволило розкрити тіс- ний, нерозривний зв’язок між конституюванням і функціонуванням античної техніки та античними світо- глядними універсаліями. Наукова новизна. Елементами наукової новизни є, по-перше, парадигмальний підхід до історичних трансформацій техніки, по-друге, дослідження техніки в рамках світоглядної картини світу, що зумовлена пануванням античних світоглядних універсалій, наповнених новим змістом, відмінним від архаїчної парадигми техніки та парадигм техніки Стародавнього Сходу. Висновок. Доведено, що істо- ричні трансформації техніки зумовлені перш за все кардинальними змінами світоглядних універсалій, які у свою чергу призводять до нової картини світу і нового змісту та місця техніки в ній. Обґрунтовано, що роз- витку техніки та включенню її у світоглядну картину світу сприяли такі чинники: по-перше, антична карти- на світу вже не є суто міфологічною, в неї вплітаються натурфілософські ідеї про світобудову; основу світо- гляду античності становить космоцентризм з ознаками логоцентризму; по-друге, вміння мислити за допомо- гою понять, утворювати їх, що дозволило виокремлювати раціональні міркування з практичного повсякден- ного досвіду і стало великим завоюванням античної філософії, першою спробою наукового осмислення сві- ту, передумовою та основою науки як такої; по-третє, суто механічні, технічні моделі світу, які започаткува- ли давньогрецькі філософи, поклали початок переходу до наукового раціонального пояснення природи, на відміну від попереднього - ірраціонально-містичного; по-четверте, незважаючи на те, що людина античності ще була залежною від природи, від космічної необхідності, вона вже була достатньо автономною від тради- ційних взірців життєдіяльності та поведінки при реалізації свого життєвого шляху; по-п’яте, принцип твор- чого становлення, продукування нового, який був притаманний макрокосму, природі, поширився і на його мікрокосм – людину. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/11300 |
ISSN: | ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) |
Розташовується у зібраннях: | Статті та тези (ФП) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Антична парадигма техніки АВФД номер 9_ 2016 .pdf | 963.46 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.