Please use this identifier to cite or link to this item:
http://hdl.handle.net/123456789/11211
Title: | Дослідно-експериментальна робота з емоційними розладами особистості в період криз |
Other Titles: | Experimental Work with Emotional Personality Disorders During Crisis |
Authors: | Спицька, Ліана Вікторівна |
Keywords: | особистість зрілого віку кризові періоди життя емоційні розлади |
Issue Date: | 2021 |
Publisher: | ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Citation: | Спицька Л. В. Дослідно-експериментальна робота з емоційними розладами особистості в період криз // Психологія особистості. - 2021.- Том 11. - № 1.- С. 85-91. |
Abstract: | Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити специфіку розладів афективного спектру особистості зрілого віку в кризові періоди її життя. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіду, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких визначено особливості тривожних та депресивних кластерів афективних розладів особистості зрілого віку в період криз. Результати. Обґрунтовано, що детермінантами прояву зазначеного спектру афективних розладів є як інтенсивність переживання кризових періодів життя в зрілому віці, так і наявність певних особистісних диспозицій; а їх виникненню і розвитку сприяють соціально-психологічні чинники макро-, мезо- та мікрорівня. Встановлено, що актуалізація тривожного кластеру афективних розладів у осіб зрілого віку в кризові періоди життя повʼязана з незадоволенням потреби безпеки і саморозвитку, психастенічною та астеноневротичною акцентуаціями характеру, такими особистісними рисами, як тривожність, нерішучість, консерватизм, низький рівень соціальної активності та соціальної адаптованості, комунікативні дисфункції у вигляді різних форм індукування негативних емоцій і труднощів їх переробки тощо. У порівнянні з ними, досліджуваним з депресивним кластером афективних розладів були притаманні низький рівень соціальної підтримки та обмежена соціальна мережа підтримки, високий рівень емоційного неблагополуччя, суїцидальна спрямованість і стресогенність життєвих подій. Предикторами їх емоційного неблагополуччя і високого рівня психологічного стресу виступали як дисфункції соціальної мережі, перш за все, зниження числа довірчих звʼязків і симетричності у взаєминах з оточуючими щодо надання соціальної підтримки і низький рівень соціальної інтеграції, так і сімейні дисфункції, зокрема виражена фіксація на негативних переживаннях. Актуалізація тривожного та депресивного спектру афективних розладів не передбачає облігативність усіх вказаних складових, проте зі збільшенням їх кількості підвищується ймовірність виникнення та розвитку зазначених розладів, що може згодом закріплюватися на рівні стійких особистісних диспозицій. |
URI: | http://hdl.handle.net/123456789/11211 |
Appears in Collections: | Т. 11, № 1 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
5215-Текст статті-12591-1-10-20210820.pdf | 350.04 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.