Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/11206
Назва: | Соціально-психологічна специфіка соціальної мобільності особистості в період криз |
Інші назви: | Socio-Psychological Specificity of Social Mobility of Personality During the Crisis |
Автори: | Завацький, Юрій Анатолійович |
Ключові слова: | особистість соціальна мобільність період криз системно-інтегративний підхід |
Дата публікації: | 2021 |
Видавництво: | ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Бібліографічний опис: | Завацький Ю. А. Соціально-психологічна специфіка соціальної мобільності особистості в період криз // Психологія особистості. - 2021.- Том 11. - № 1.- С. 46-53. |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити соціально-психологічну специфіку соціальної мобільності особистості в період криз. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, стандартизовані та проєктивні методики психодіагностики, за допомогою яких було розкрито соціально-психологічні аспекти життєвого сценарію досліджуваних та просторові проекції їх соціальної мобільності; визначено взаємозвʼязок соціальної мобільності досліджуваних з показниками компетентності у часі в період криз; виявлено параметри соціальної зрілості респондентів та їх вплив на соціальну мобільність; зʼясовано вплив адаптаційних ресурсів досліджуваних на їх соціальну мобільність в період криз; проведено диференціацію рівнів вираженості соціальної мобільності респондентів в період криз. Результати. Виокремлено ресурсні складові соціальної мобільності особистості в період криз за рівнями її вираженості. Зʼясовано, що соціальна мобільність взаємоповʼязана з процесом субʼєктного становлення особистості і має різні рівні вираженості, які корелюють з ключовими соціально-психологічними характеристиками, які відображені у показниках мотиваційного профілю, смисложиттєвих орієнтаціях, активності, самодетермінації, саморегуляції, саморозвитку, самовдосконалення, стратегіях атрибуції та копінг-стратегіях, рівні субʼєктивного контролю і соціальній адаптивності. Показано, що найбільшою соціальною адаптивністю володіють досліджувані з середнім (конструктивним) рівнем соціальної мобільності, для якої притаманні гармонійний мотиваційний профіль, переважання середнього рівня диференційованості і однорідності професійних уподобань, спрямованість у майбутнє з високим осмисленням життя, активністю конструктивних копінг-стратегій у вигляді самоконтролю, прийняття відповідальності, пошуку соціальної підтримки. Для респондентів з низькою соціальною мобільністю характерне переважання мотивації гомогенного типу, слабка диференційованість професійних уподобань та їх середня однорідність. Орієнтація на сьогодення і процес життя взаємоповʼязані з активним використанням копінгу уникнення з вираженою інтернальністю у ситуаціях неуспіху. Їх адаптаційний профіль характеризується підвищеною конформністю при знижених показниках лабільності і креативності. Соціально високомобільні досліджувані характеризуються загальною екстернальністю у поєднанні з екстернальністю в області досягнень і в області невдач. Розкрито особливості соціальної мобільності досліджуваних в єдності її статусних, професійних і територіальних (міграційних) проявів. Зіставлення вираженості соціальної мобільності у респондентів з різними типами адаптаційних ресурсів дозволило виявити у них змістовні відмінності за цим параметром психологічної організації. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/11206 |
Розташовується у зібраннях: | Т. 11, № 1 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
5133-Текст статті-12058-1-10-20210705.pdf | 391.87 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.