Поема «Младенчество» В. Іванова в контексті символістської життєтворчості

Abstract

Стаття присвячена аналізу поеми В. Іванова «Младенчество» в світлі символістського трактування поняття життєтворчості. Метою роботи є виявлення в авторській стратегії даного твору теургічних і життєтворчих інтенцій. Дослідницька методика. Аналізуючи твір, ми користувалися методом цілісного аналізу, розробленим донецькою філологічною школою, а також методом герменевтичного аналізу, базуючись на положеннях Г.- Ґ. Ґадамера, висловлених в статті «Істина і метод», – тобто, відтворення смислової перспективи, властивої даному авторові. Результати. В статті послідовно розглянуто специфіку авторської свідомості, основні образи й мотиви твору. Детально простежено процес внутрішнього перетворення особистості для досягнення взаємозверненості людини й митця в процесі як художньої творчості, так і творчості буття. Робиться висновок про те, що автор знаходиться між двома реальностями: реальністю сакральною в самому загальному смислі і реальністю життєвою, яка в системі світобачення модернізму осмислюється як хаос. Поема В. Іванова «Младенчество» – це спроба зрозуміти життєвий хаос за допомогою релігійного космосу, звернути їх один до одного у взаємопроникливому освітленні, наблизивши релігію до конкретної особистості з її духовними проблемами. Наукова новизна. Завдяки розгляду поеми В. Іванова в контексті символістської життєтворчості вперше встановлені систематичні й взаємозбагачуючі зв’язки між поетикою слова й філософією слова всередині творчого досвіду В. Іванова. Практичне значення. Результати даного дослідження можуть бути використані в лекційних курсах і практичних заняттях з історії російською літератури кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя, при розробці нових навчальних посібників з літератури даного періоду.