Витрати на пенітенціарну систему у структурі опосередкованих наслідків злочинності

Abstract

У статті обґрунтовується важливість економічного аналізу діяльності ор­ганів пенітенціарної системи у контексті загальної проблеми опосередкованих наслідків злочинності. На підставі аналізу нормативних документів, наукової доктрини, з урахуванням відповідної статистичної інформації досліджено ді­яльність органів пенітенціарної системи у структурі наслідків злочинності, з акцентом на її «собівартість» для держави і суспільства. Здійснено аналіз бюджетних асигнувань на забезпечення діяльності органів пенітенціарної системи упродовж 2015-2020 рр., відзначено динаміку їх росту. Визначено основні недоліки, що впливають на ефективність діяльності органів пенітенціарної системи і створюють додаткове навантаження на бюджет, слід пов’язувати з такими рівнями (блоками): 1) нормативний рівень (блок); 2) еко­номічний рівень (блок). Незважаючи на збільшення фінансування, видатки на розвиток, які виступають квінтесенцією проголошеного курсу реформування пенітенціарної системи України (капітальний ремонт об’єктів установ вико­нання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів та інших установ Дер­жавної кримінально-виконавчої системи України; здійснення заходів у сфері інформатизації; придбання обладнання та устаткування, у тому числі медичного призначення) складають неприйнятний відсоток від загальної суми фінансуван­ня. Констатовано, що бюджет установ та органів Державної кримінально-виконавчої системи України продовжує залишатися бюджетом «утримання в існую­чих рамках»; 3) організаційно-управлінський рівень (блок).