Специфіка авторського права України у сфері архітектурної та містобудівної діяльності

Abstract

У даній науковій статті здійснене комплексне правове дослідження рівнів юридичного закріплення права інтелектуальної власності та авторського права зокрема на різних рівнях правового регулювання за законодавством України. Автор статті акцентує увагу на тому, що невирішеним залишається питання про комплексний підхід до вирішення проблеми юридичного закріплення, реа­лізації та захисту авторського права на об’єкти інтелектуальної творчої діяльно­сті у галузі архітектурної діяльності на різних рівнях правового регулювання. На думку автора, законодавче регулювання авторського права на об’єкти ар­хітектурної діяльності здійснюється на наступних рівнях правового регулюван­ня: 1) загально-правовий (конституційно-правовий) рівень, що забезпечується за допомогою ст. 54 Конституції України; 2) галузевий рівень - забезпечується на рівні Книги IV ЦК України, тобто на рівні галузі цивільного права; 3) підгалузевий рівень - забезпечується на рівні Закону України «Про авторське право і суміжні права» (на рівні такої підгалузі цивільного права як право інтелекту­альної власності); 4) інституційний рівень - забезпечується на рівні інституту правового регулювання архітектурної діяльності. Саме тому автор вважає, що правове регулювання та захист авторських прав у сфері архітектурної діяльності забезпечується на базі комплексного підходу, який передбачає поєднання конституційно-правових норм, цивільно-правових норм, норм права інтелектуальної власності та норм інституту правового регу­лювання архітектурної діяльності. Лише за умови їх комплексного використан­ня можна вести мову про ефективне забезпечення процесу реалізації та захисту авторських прав у цій сфері.