Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/11082
Назва: Окремі проблеми регулювання Інституту набувальної давності за цивільним законодавством України
Інші назви: Some Problems Of Regulation Of The Institute Of Acquisitive Prescription Under The Civil Legislation Of Ukraine
Автори: Зубачик, Наталія Богданівна
Ключові слова: право власності
підстави виникнення права власності
давність
набувальна давність
майно
речі
Дата публікації: 2020
Видавництво: ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника"
Бібліографічний опис: Зубачик Н. Б. Окремі проблеми регулювання Інституту набувальної давності за цивільним законодавством України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - 2020.- №53.- С.14 -25.
Короткий огляд (реферат): Наукова стаття присвячена дослідженню окремих проблем регулювання інституту набувальної давності за цивільним законодавством України. Цивільний кодекс України встановлює різні підстави набуття права власності: на основі правочинів, у порядку спадкування, на перероблену річ, на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва, на загальнодоступні дари природи, на безхазяйну річ, знахідку і т.д. При цьому, важливе місце серед таких підстав посідає інститут набувальної давності, що вперше був введений в законодав­ство України у зв’язку із прийняттям Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року. Окрім іншого, запровадження інституту набувальної давності в цивільне законодавство України як підстави для набуття права власності обумовлено доцільністю забезпечення правової визначеності у сфері регулювання речових відносин. Виходячи зі змісту ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросо­вісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти не­рухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України, а питання набуття права власності на земельну ділян­ку за набувальною давністю регулюється спеціальним законом. Поряд з тим, незважаючи на більш як п’ятнадцятирічний досвід правозастосування, у судовій практиці досі виникають проблеми при застосуванні норм про набувальну дав­ність під час розгляду цивільних та господарських справ. У ході удосконалення відповідного цивільно-правового регулювання інституту набувальної давності в Україні доцільно, зокрема, передбачити особливості набуття права власності за цією підставою на окремі види майна, а також розглянути питання щодо можли­вості законодавчого врегулювання питань призупинення і переривання перебігу строку для набуття права власності за набувальною давністю.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/11082
Розташовується у зібраннях:№ 53

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4511-Текст статті-9916-1-10-20201215.pdf4.83 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.