Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/11082
Назва: | Окремі проблеми регулювання Інституту набувальної давності за цивільним законодавством України |
Інші назви: | Some Problems Of Regulation Of The Institute Of Acquisitive Prescription Under The Civil Legislation Of Ukraine |
Автори: | Зубачик, Наталія Богданівна |
Ключові слова: | право власності підстави виникнення права власності давність набувальна давність майно речі |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Бібліографічний опис: | Зубачик Н. Б. Окремі проблеми регулювання Інституту набувальної давності за цивільним законодавством України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. - 2020.- №53.- С.14 -25. |
Короткий огляд (реферат): | Наукова стаття присвячена дослідженню окремих проблем регулювання інституту набувальної давності за цивільним законодавством України. Цивільний кодекс України встановлює різні підстави набуття права власності: на основі правочинів, у порядку спадкування, на перероблену річ, на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва, на загальнодоступні дари природи, на безхазяйну річ, знахідку і т.д. При цьому, важливе місце серед таких підстав посідає інститут набувальної давності, що вперше був введений в законодавство України у зв’язку із прийняттям Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року. Окрім іншого, запровадження інституту набувальної давності в цивільне законодавство України як підстави для набуття права власності обумовлено доцільністю забезпечення правової визначеності у сфері регулювання речових відносин. Виходячи зі змісту ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України, а питання набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється спеціальним законом. Поряд з тим, незважаючи на більш як п’ятнадцятирічний досвід правозастосування, у судовій практиці досі виникають проблеми при застосуванні норм про набувальну давність під час розгляду цивільних та господарських справ. У ході удосконалення відповідного цивільно-правового регулювання інституту набувальної давності в Україні доцільно, зокрема, передбачити особливості набуття права власності за цією підставою на окремі види майна, а також розглянути питання щодо можливості законодавчого врегулювання питань призупинення і переривання перебігу строку для набуття права власності за набувальною давністю. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/11082 |
Розташовується у зібраннях: | № 53 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
4511-Текст статті-9916-1-10-20201215.pdf | 4.83 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.