Міжкультурне спілкування як засіб становлення особистості майбутнього вчителя

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблеми міжкультурного спілкування як засобу становлення особистості майбутнього вчителя в умовах сучасних суспільних детермінант. Означена проблема актуалізується тим, що зміни національної системи освіти детермінуються глобальними, соціальними, внутрідержавними, регіональними та особистісними детермінантами і потребують кардинальних змін у підготовці нової генерації фахівців, які здатні до осмислення і реальних трансформацій у царині сучасної освіти на всіх її етапах та інституціях – від дошкілля до вищої школи. До пріоритетних напрямів реалізації освітніх завдань за умов реформування та вдосконалення підготовки майбутніх учителів на етапі сьогодення відносимо: становлення особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, приймає і привласнює його цінності, зберігає й примножує національну культуру і мову; формування соціокультурних компетенцій майбутніх педагогів, розуміння важливості і складності процесів глобалізації та інтеграції; плекання національних і громадянських цінностей, розуміння різниці між ними та ролі в житті цивілізованого суспільства; формування готовності вести міжнаціональний та міжкультурний діалог, дотримання позиції поваги до традицій, культури, віросповідання та мови народів світу; розвиток загальнодидактичних, розвивальних та виховних компетенцій задля досягнення високого рівня професійної діяльності. Міжкультурне спілкування на основі широкого аналізу наукових досліджень тлумачимо як функціонально зумовлену, комунікативну взаємодію людей – носіїв різних культурних спільнот – з огляду на усвідомлення ними належності до різних геополітичних, континентальних, регіональних, релігійних, національних, етнічних спільнот, а також соціальних культур. Особливе місце в процесі організації та здійснення міжкультурного спілкування належить гуманітарним дисциплінам, що входять до змісту підготовки майбутніх учителів і мають значний міжкультурний потенціал. Серед них – іноземні мови як засіб пізнання світу, комунікації, культурного обміну тощо. Володіння мовами в широкому сенсі цього поняття стає важливою компетентністю в житті кожної людини, особливо педагога, який комунікує з дітьми та молоддю і повинен бути певним життєвим еталоном для своїх вихованців. Створення умов для оволодіння мовою і широким її використанням у щоденному житті – важливе і необхідне завдання сучасної освіти, яке повинно бути забезпечене на теоретичному й прикладному рівнях.