Постать Василя Стефаника крізь призму української педагогічної біографістики

Abstract

4 травня 2021 року виповнилося 150 років з дня народження Василя Стефаника – класика української літератури, громадсько-політичного діяча, однієї зі знакових постатей культурного й соціально-політичного життя України. Низка тематичних заходів відбулася в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, що засвідчує про великий інтерес науковців, літературознавців, педагогів, громадськості України та світу до постаті В. Стефаника. Мета статті – проаналізувати життєдіяльність і творчий спадок Василя Стефаника крізь призму української педагогічної біографістики. Педагогічна біографістика – маловивчений і новий в українській науці напрям. Один із аспектів вивчення педагогічної біографістики є аналіз освітнього середовища письменника, яке спричинилося до формування його як особистості. У статті стисло проаналізовано життя і діяльність, творчу спадщину В. Стефаника крізь призму педагогічної біографістики, подано характеристику освітнього середовища, яке оточувало В. Стефаника впродовж понад двадцять років та формувало його як літератора, громадсько-просвітницького діяча.У його життєвому шляху автори чітко простежують певні етапи, пов’язані зі здобуттям освіти: початкова освіта, яку дістав хлопець у Русові (трикласна народна школа (1878–1880)) та в Снятині (виділова, тобто вища початкова школа) (1880–1883)); гімназійна освіта (Коломийська державна гімназія (1883–1890), Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I (1891–1892)); університетські студії (медичний факультет Ягеллонського університету (1892–1900)); та самоосвіта, яка тривала впродовж усього життя. 1900 р. В. Стефаник залишає Ягеллонський університет і цілком оформлюється як письменник, просвітник, громадський діяч. Зроблено висновок про вплив освітнього середовища на формування В. Стефаника.